ПОЛОЗ ЖОВТОЧЕРЕВИЙ, КАСПІЙСЬКИЙ

Hierophis caspius (Gmelin, 1789)

Таксономічна належність
Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Єдиний представник роду у фауні України. Деякі дослідники (Nagy et al., 2004) відносять вид до роду Dolichophis Gistel, 1868. Раніше полоз жовточеревий розглядався як Coluber jugularis caspius Gmelin, 1789.

Природоохоронний статус
Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні
Від Угорщини і Балканського п-ва до Кавказу, Малої Азії і пн.-зх. Казахстану. В Україні поширений у степовій зоні та Кримських горах, де піднімається до висоти 1000 м н. р. м. Охоче заселяє антропогенні біотопи, особливо кам'янисті пасовища, закинуті кар'єри, руїни, трапляється у населених пунктах.

Чисельність і прічини її зміни
Зазвичай щільність популяцій не перевищує 1-2 екз. на 1 км маршруту або декількох особин на гектар. Але у найбільш сприятливих біотопах утворюються локальні поселення з високою щільністю (20-50 ос./га). Причини зміни чисельності: розорювання степових ділянок, безпосереднє знищення змій людиною та загибель на автошляхах.

Особливості біології та наукове значення
Активний з другої половини березня-квітня до кінця вересня — першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, порожнини у фундаментах будівель, кущі. Живиться дрібними ссавцями (полівками, мишами, ховрахами тощо), плазунами (ящірками, інколи зміями), рідше пташенятами та яйцями птахів, іноді — земноводними. Парування відбувається у другій половині квітня-травні. У другій половині червня-липні самка відкладає 7-16 яєць. Молодь з'являється у другій половині серпня — першій половині вересня. Дуже рухлива і агресивна змія. Неотруйна.

Морфологічні ознаки
Найбільша змія у фауні Європи. В Україні ві-домі екземпляри із загальною довжиною тіла до 2 м. Тіло струнке, з довгим хвостом, який лише у 2,3-3,9 раза коротший за тулуб. Луска гладенька, навколо середини тулуба 19 рядів лусок. У дорослих змій верхня сторона тіла сіра або бурувата, нижня — солом'яно-жовта, без будь-яких плям. Молоді особини мають характерний малюнок.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Мешкає у 11 ПЗ і НПП України та у ряді заказників і регіональних ландшафтних парків (у багатьох з них є звичайним видом). Зважаючи на толерантність виду до антропогенних ландшафтів, за умов збереження місць перебування і припинення знищення змій нема потреби у розведенні виду.

Господарське та комерційне значення
Інколи утримується у неволі, тому може мати деяке комерційне значення. Знищенням гризунів приносить певну користь сільському господарству.

Основні джерела інформації
Щербак, 1966, 1989; Котенко и др., 1986, 1998; Таращук, 1987, 1999 а; Кармишев, 2002; Котенко, Кукушкин, 2003; Nagy et al., 2004; Котенко, Кукушкін, 2005 а; Доценко, Радченко, 2005; Мороз, 2005; Кукушкин, 2006 б; Булахов та ін., 2007; Котенко, 2007 б; Біляков, Таращук, 2008; Котенко, Курячий, 2008; Селюніна, 2008; Загороднюк, Заїка, 2009;.