ЯЩІРКА ЗЕЛЕНА

Lacerta viridis (Laurenti, 1768)

Таксономічна належність
Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Ящірки (Sauria), родина — Справжні ящірки (Lacertidae). Один з 8 видів роду; один з 2 видів роду у фауні України. Представлений номінативним підвидом — L. v. viridis (Laurenti, 1768), одним з 5-6 підвидів виду.

Природоохоронний статус
Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні
Середня та Пд. Європа, пд. зх. Сх. Європи та пн.-зх. частина Малої Азії. В Україні трапляється мозаїчно у степовій і лісостеповій зонах майже виключно Правобережної України, а також у Закарпатті.

Чисельність і прічини її зміни
В околицях Черкас — 1-2 особини на 1 км маршруту, у Дніпропетровській обл. — від 0,01 ос./га до 3-35 ос./км. На о. Хортиця, березі оз. Ялпуг та у регіональному ландшафтному парку «Гранітно-степове Побужжя» у найкращих стаціях нараховували до 20-30 ос./100 м. Причини зміни чисельності: антропогенна трансформація місць помешкання, застосування пестицидів, хижацький вилов, в окремі роки — надто холодні зими.

Особливості біології та наукове значення
Активна з середини березня — середини травня до середини вересня — кінця жовтня. Дуже жвава рептилія: швидко бігає, добре стрибає і лазить по деревах і кущах, плаває. Ховається у власних та інших норах, порож-нинах під корінням дерев, поваленими стовбурами, кам'яними брилами, у купах хмизу. Живиться різноманітними комахами, павуками, рідше — мокрицями, молюсками, дощовими червами, багатоніжками, інколи дрібними ящірками та гризунами або ягодами. Парування відбувається в середині квітня — на початку червня, відкладання яєць — в кінці травня — першій половині липня. У кладці 4-18 яєць. Молодь з'являється у другій декаді липня — середині вересня.

Морфологічні ознаки
Загальна довжина старих самців може перевищувати 38 см. Характерними ознаками є довгий хвіст (приблизно вдвічі довший за тулуб) і значна довжина задньої ступні (перевищує довжину голови). Дорослі самці і старі самки зверху яскраво- або темно-зелені з численними чорними крапками. Нижня поверхня тіла яскраво-жовта, горло — блакитне або синє. Молоді особини зверху буруваті, низ тіла білуватий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Охороняєть-ся у Канівському ПЗ, НПП «Подільські Товтри» і «Великий Луг», РЛП «Гранітно-степове Побужжя». Необхідне розширення заповідної мережі та боротьба з незаконним виловом і продажем ящірок.

Господарське та комерційне значення
Знищенням комах — шкідників сільського і лісового господарства приносить користь. Вид є дуже привабливим для тераріумістів і тому має комерційне значення.

Основні джерела інформації
Таращук, 1959; Щербак, Щербань, 1980; Nettmann, Rykena, 1984; Таращук, 1987, 1999 б; Котенко, 1988, 1993; Котенко, Федорченко, 1991 б; Ружіленко, 1998; Кармишев, 2002; Ситнік, 2004, 2008; Доценко, Радченко, 2005; Котенко, Ситнік, 2005; Bohme et al., 2007; Булахов та ін., 2007; Соболенко, 2008.