ПІЧКУР ДУНАЙСЬКИЙ
ПІЧКУР ДУНАЙСЬКИЙ
Gobio uranoscopus (Agassiz, 1828)
Таксономічна належність
Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Коропоподібні (Cypriniformes), родина — Коропові (Cyprinidae). Один з близько 20-ти видів роду, один з 7-ми видів роду в фауні України. Раніше в Україні вид розглядався у ранзі підвиду Пічкур дунайський довговусий — G. uranoscopus frici Vladykov, 1925.
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Ендемік бас. Дунаю. В Україні відзначений в річках Закарпаття (Ріці, Боржаві, Тересві, Шопурці) та Буковини (Сіреті).
Чисельність і причини її зміни
Дуже низька. Виявлено поодинокі особини в р. Ріці, Боржаві, Шопурці та Сіреті. Невідомі, вірогідно, завжди був нечисленним.
Особливості біології та наукове значення
Прісноводна річкова донна риба невеликих стрімких, добре насичених киснем, чистих мілководних річок передгірської зони, яка дуже чутлива до забруднення води. Зазвичай тримається поодинці або маленькими групами. Завдяки досить пістрявому забарвленню добре маскується серед дрібного або середнього за розмірами каміння на глибині 0,5-1 м, де майже не рухаючись може залишатися практично весь світловий день. Розмноження відбувається в травні-червні. Нерест порційний, починається при температурі води 11,5°С і відбувається в прибережних ділянках з помірною течією на глибинах 7-20 см. Ікра клейка. Живиться діатомовими та іншими водоростями і дрібними бентичними тваринами (червами, личинками комах тощо).
Морфологічні ознаки
Тіло видовжене, низьке, не сплюснуте з боків. Хвостове стебло довге, тонке, майже циліндричне, його висота завжди менша за ширину. Груди і горло повністю вкриті лускою. Вусики довгі, виходять за задній край ока і зазвичай досягають заднього краю передкришки. Найбільша довжина тіла 11-12 см, маса до 30 г, тривалість життя близько 5-6 років. Верхня частина тіла від зеленкувато-сірого до червонувато-коричневого кольору, нижче світлішає до жовтуватого на череві. Позаду спинного плавця 2-3 поперечні темні плями. 7-10 великих округлих темних плям розташовані вздовж бічної лінії, по одній добре помітній білуватій або жовтуватій плямці є вище і нижче основи хвостового плавця з кожного боку, а на спинному і хвостовому плавцях по два ряди темних плямочок.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Заборона вилову, виявлення типових місць перебування і встановлення в них заповідного режиму, зокрема, встановити заповідний режим на р. Ріці й сіреті. Занесений до ЧКУ (1994), списків бернської конвенції.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Промислового значення не має.
Основні джерела інформації
Vladykov; 1931; Рабцевич, 1989; The freshwater, 1999; Мовчан, 2000, 2005; Каталог коллекций, 2003; Мовчан, Kottelat, Freyhof, 2007.
Автор: Ю.В. Мовчан
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».