МІНОГА УКРАЇНСЬКА

Eudontomyzon mariae Berg, 1931

Таксономічна належність
Клас — Міноги (Petromyzontida), ряд — Міногоподібні (Petromyzontiformes), родина — Міногові (Petromyzontidae). Один з 4-х видів роду, один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду
Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні
Річки бас. Балтійського, Азовського, Чорного, Адріатичного і Егейського морів. В Україні відзначалася в бас. рр. Міусу, Сів. Дінця, Дніпра, Дністра, Пруту, Сірету і, вірогідно, Півд. Бугу, відмічена в пониззі Дунаю.

Чисельність і причини її зміни
Катастрофічно низька. Практично зникла в корінному руслі Дніпра і його великих притоках, Сів. Дінця і Дністра, зрідка трапляеться в їх додатковій системі. Порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм, спричиненої господарською діяльністю.

Особливості біології та наукове значення
Прісноводна донна непаразитична мінога. Мешканець річок і струмків гірської і передгірської зони, а також рівнинних рік. Дорослі живуть на чистих, добре насичених киснем, із швидкою течією і дещо замуленим кам'янистим і кам'янисто-піщаним ґрунтом ділянках, личинки — у місцях з повільною течією та добре замуленим дном. Личинки тримаються на глибинах до 0,5—1 м, де закопуються в ґрунт. Статевої зрілості досягає через 6—7 міс. після метаморфозу, який проходить з середини липня до кінця вересня. Розмноження в квітні—травні при температурі води від 8—16°С. У самок завдовжки 16,6—20,5 см плодючість складала 5742—6066 ікринок. На нерест мігрує на невеликі відстані в чисті струмки і річечки. Личинки-піскорийки живляться детритом, найдрібнішими бентичними організмами, діатомовими і іншими водоростями. Під час метаморфозу кишечник личинок атрофується і в дорослому стані ці тварини не живляться, а після розмноження гинуть.

Морфологічні ознаки
Від міноги карпатської відрізняється меншими розмірами і розташуванням, кількістю і будовою зубів. Найбільша довжина тіла дорослих особин до 22,2 см, маса до 20 г, личинок — до 23 см і 20—25 г, тривалість життя загалом 4,8—7,2 років, з яких 4—5, можливо, припадає на личинковий період, 4—5 тижнів — на метаморфоз і 11—13 міс. на життя в дорослому стані. Верхня частина голови, боків тіла і спина в дорослих особин темно-сірі, попелясті або чорні, боки і черево сірувато-білі з сріблястим або перламутровим вилиском. Личинки зазвичай мають коричнювато-сіруваті спину і верхню частину боків тіла, жовтувато-білуваті нижні частини боків і черево.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Заборона вилову, виявлення типових місць перебування і встановлення там заповідного режиму. Занесена до ЧКУ (1994), МСОП та до Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення
Промислового значення не має.

Основні джерела інформації
Берг, 1948; Денщик, 1994а; Каталог коллекций..., 2003; Мовчан, 1988, 2005; The freshwater, 1986.