ТУРУН УГОРСЬКИЙ

Carabus (Pachystus) hungaricus (Fabricius, 1792)

Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-туруни (Carabidae). Один з 5 видів підроду.

Природоохоронний статус виду
Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні
Політопний вид. В Україні представлений одним ендемічним для країни підвидом C. h. gastridulus Fischer, 1823 (Крим) та підвидами C. h. scythus Motsch., 1847 (степова зона та крайній пд. Лісостепу України, Молдова) і C. h. mingens (крайній сх. Степу України, пд. Росії, передгір'я Кавказу до Волги). Ареал виду простягається від Центральної Європи до Зх. Казахстану.

Чисельність і причини її зміни
Незначна: поодинокі особини. Іноді (в окремі роки на цілинних ділянках) локально численний (до 5–10 особин на 100 м2). Чисельність різко зменшується внаслідок розорювання цілинних степових ділянок.

Особливості біології та наукове значення
Цілинний степ, яйли Криму, нерозорані ділянки, балки, перелоги. Зоофаг широкого профілю. Одно- та дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, рідше личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з’являються в першій половині літа (з личинок, що перезимували) і на початку осені.

Морфологічні ознаки
Завдовжки 28–34 мм. Чорний, матовий. Тіло опукле. Надкрила з рядами ямок, трохи ширші за передньоспинку. Мандибули по внутрішньому краю рівні і тільки перед вершиною різко зігнуті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесений до Червоних книг Молдови, Угорщини, Росії. Охороняється в степових заповідниках України.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення
Знищує ряд шкідників польових культур.

Основні джерела інформації
ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Löbl, Smetana, 2003; Пучков, 2008.