БРАЖНИК ХОРВАТСЬКИЙ

Hemaris croatka (Esper, 1779)

Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Бражники (Sphingidae). Один з 3 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду
Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні
Альпи, Балкани, Угорщина, Донський регіон, Нижнє та Середнє Поволжжя, Кавказ, Закавказзя, Мала та Передня Азія, Близький Схід, Пд. Урал, зх. Казахстан. В Україні поширений у Криму, Донецькій та Луганській обл.

Чисельність і причини її зміни
У пд.-сх. Криму чисельність коливається з 6-8-річним періодом, пікові значення становлять до 10-20 метеликів на одну годину маршрутного обліку. Такі значення тримаються 1-2 роки, потім наступає 5-6-річна депресія: імаго спостерігаються лише поодиноко. На Керченському п-ві період коливань імовірно досягає не менше 10-12 років. У степовій зоні причинами депресій можуть бути скорочення місць перебування та погіршення їхнього стану внаслідок господарської діяльності (перевипас, викошування трав, пожежі, тощо).

Особливості біології та наукове значення
Стенобіонтний вид. У пд.-сх. Криму мешкає виключно на середньогірських скельних виходах (200-700 м н. р. м.). В зх. частині ПБК, передгірському та рівнинному Криму — у гірсько-ксерофітних та петрофітно-степових асоціаціях. В Донецькій та Луганській обл. також заселяє петрофітно-степові ділянки. Фенологія складна: дає 1 повну і ще до 2 часткових генерацій на рік. Літ метеликів триває з середини травня до середини серпня. У Криму в окремі роки зафіксована третя генерація (кінець серпня-вересень). Метелики активні вдень за сонячної погоди. У пд.-сх. Гірському Криму та у Ласпі гусінь живиться листям та квітками головачки шкірястої, в зх. частині ПБК та передгірного Криму кормова рослина — скабіоза срібляста, у степовому Криму — головачка уральська. Самка відкладає близько 100 яєць, прикріплюючи їх по одному до листя кормової рослини. Розвиток яйця триває 3-4 дні, гусені — 18-22 дні, незимуючої лялечки — 13-17 днів. Зимує лялечка у ґрунті.

Морфологічні ознаки
Розмах крил 35-64 мм. Відрізняється від інших представників роду відсутністю прозорих ділянок на крилах. Переднє крило зелене з темно-коричневим зовнішнім краєм. Заднє — червоно-коричневе. Черевце зелене з темно-коричневою перев'язкою, дистальний кінець черевця чорний.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється у Казантипському, Опукському, Карадазькому, Луганському ПЗ та у Тарханкутському ландшафтному заказнику у комплексі з іншими видами. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях перебування виду (із забороною випасу худоби та сінокосу).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Спроби розведення виду у лабораторних умовах дали позитивні результати.

Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.

Основні джерела інформації
Heining, Hasler, 1986; Ефетов, Будашкин 1990; Pittaway, 1993; Будашкин, Раевский, 1997; Ефетов 1999; Особисті повідомлення Пузанова, Савчука.