САТУРНІЯ РУДА

Aglia tau (Linnaeus, 1758)

Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Сатурнії (Saturniidae). Один з 2 видів палеарктичного роду у фауні Європи та України.

Природоохоронний статус виду
Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні
Лісова та лісостепові зони Євразії. В Україні зустрічається майже повсюдно, крім степових районів та Полісся.

Чисельність і причини її зміни
Незначна, у деяких областях (Закарпатська, Чернівецька, Черкаська) у сприятливі роки локально звичайний. Причини зменшення чисельності: скорочення площ букових та грабових лісів, обробка їх пестицидами.

Особливості біології та наукове значення
Зустрічається у мішаних (переважно грабових та букових) лісах. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго — з середини квітня до кінця травня. Самці активні удень, іноді ввечері. Самки малорухливі, вдень ховаються на стовбурах дерев і серед листя, яйця відкладають вночі, іноді прилітають на світло. Метелики не живляться. Гусінь живиться листям бука і граба, іноді — дуба, берези, вільхи, липи, ліщини, ясеня; розвивається гусінь з травня до липня. Заляльковується у лісовій підстилці. Зимують лялечки.

Морфологічні ознаки
Розмах крил — 55-64 мм. Статевий диморфізм виразний. Основне забарвлення крил у самців рудувато-буре, у самок — блідо-вохристо-жовте. На кожному крилі є по одному великому фіолетовому очку з чорною облямівкою та світлим малюнком у центрі, подібним до грецької букви «тау».

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Як елемент біоценозу пасивно охороняється у заповідниках зх. та центральної України. Необхідне збереження лісів (в першу чергу букових) та обмеження обробки їх пестицидами. Доцільний пошук популяцій виду та створення ентомологічних заказників у міс-цях високої концентрації виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомі окремі випадки розведення в лабораторних умовах.

Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.

Основні джерела інформації
Шелюжко, 1941; Ляшенко, 1987; Плющ, Шешурак, 1997; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Хлус, Чередарик, Скільський, Череватов, 2002; Берест та ін., 2006; Геряк, Канарський, 2006; Канарський, 2006; Macek et al., 2007; Котенко та ін., 2008. Особисті повідомлення Бідичака, Герасімова, Гонтаренка, Ковальчука, Паламарчука, Романіва, Рутьяна, Троценка, Шешурак