ГОРІХОТВОРКА ВЕЛЕТЕНСЬКА

Ibalia rufipes Cresson, 1879

Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Стисночеревні горіхотворки (Ibaliidae).

Природоохоронний статус
Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні
Представник дуже малочисельної реліктової родини, один із 2-х видів роду в фауні України. Має голарктичне поширення. В Україні знайдено у Житомирській, Київській та Черкаській обл.

Чисельність і причини її зміни
Незначна (поодинокі особини). Причини зміни чисельності: видалення усихаючих дерев під час санітарних вирубок лісу, застосування пестицидів для знищення шкідників лісу.

Особливості біології та наукове значення
Населяє листяні та мішані ліси, іноді міські парки. Літ імаго — у травні-червні. Самка має довгий голкоподібний яйцеклад. Відкладає по 1 яйцю в личинок рогохвостів старшого віку (Siricidae). При цьому вона не свердлить кору та деревину, а використовує отвори, зроблені самками хазяїв при відкладанні яєць або самками їздців — паразитів рогохвостів. В останньому випадку личинка горіхотворки може бути вторинним паразитом. Найбільшу частину розвитку (до ІІІ віку) личинка проходить як ендопаразит. Потім вона залишає хазяїна и недовго живиться як ектопаразит. Заляльковується личинка IV віку. Розвиток від яйця до імаго може тривати 2-3 роки.

Морфологічні ознаки
Голова і груди чорні, черевце червонувато-буре. Крила слабкодимчасті з затемненням на вершині та в середній частині. Черевце сплющене з боків. 1 членик задніх лапок в 2 рази довший за останні разом узяті. Довжина тіла — 12-13 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Не розроблялись. У різних типах листяних і мішаних лісів під час загальних та санітарних вирубок слід залишати невеликі резервації для комплексу лісових комах, що розвиваються в деревині.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення
Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.

Основні джерела інформації
Rondqist, 1989; Liu., Nordlander, 1994; Nylander, Bayesian, 2004.