ВЕЧІРНИЦЯ МАЛА

ВЕЧІРНИЦЯ МАЛА

Nyctalus leisleri (Kuhl, 1817)


Таксономічна належність
Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 3-х видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України.

Природоохоронний статус виду
Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні
Охоплює смугу листяних лісів Палеарктики, простягаючись від Зх. Європи до Пд.-Зх. Азії. Вид є рідкісним і спорадично поширеним на більшій частині території України. Загалом в Україні відмічено більше 50 місцезнаходжень виду.

Чисельність і причини її зміни
Є низькою. Протягом 100 років в Україні відмічено реєстрації понад 500 особин (пе¬реважно самиць). Спостерігається деяке зниження кількості знахідок (на 15-20%) протягом півстоліття. Зниження чисельності та збільшення спорадичності поселень відбулось на фоні зменшення площ лісів Лісостепу, омолодження лісостанів та змін їх порідного складу з формуванням дефіциту сприятливих дупел.

Особливості біології та наукове значення
Є лісовим дендрофільним видом, помешкання якого в Україні приурочені до широ¬колистяних лісових і лісопаркових масивів Лісостепу та до річково-долинних лісів Степу. Полює на лісових галявинах, узліссях, ділянках лісових культур, а також над водоймами. Основу раціону складають лускокрилі (Lepidoptera), двокрилі (Diptera), рідше жуки, ручайники та сітчастокрилі. Є типовим сезонним мігрантом. Розмножується раз на рік. Виводкові колонії розміщуються у дуплах листяних дерев, іноді у будівлях. У червні-липні народжується 1-2 малят. Забезпечує активну регуляцію чисельності комах-філофагів.

Морфологічні ознаки
Кажан середнього розміру. Довжина тіла — 48-68 мм, хвоста — 35-45 мм, передпліччя — 39-46,4 мм; розмах крил — 260-320 мм; маса тіла — 13-20 г.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид має охоронний статус згідно з додатками Бернської конвенції (1979, додаток II),
Боннської конвенції (1985, ІІ), Директиви ЄС про природні помешкання і види (1992, IV), Угодою про збереження популяцій європейських кажанів (1999); Червоним списком МСОП (IUCN, 2009) — кат. LC. В ЧКУ (1994) мав охоронну категорію «рідкісний». Необідне виявлення ключових помешкань виду з наданням лісовим чи парковим ділянкам охоронного статусу та запровадження тут моніторингових досліджень. Слід закріпити на законодавчому рівні порядок збереження масивів старовікових дуплистих дерев зі сховищами вечірниць.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення
Не має.

Основні джерела інформації
Абелєнцев, Попов, 1956; Дулицкий, 1979; Крочко, 1994; Загороднюк, Годлевська, 2001; Петрушенко та ін., 2002; Тищенко, 2003; Bashta, Kovalyova, 2005; Селюнина, 2008; Годлевская, Гхазали, 2008; Вла-щенко, 2009.

Автор: В.М. Тищенко Фото: С.П. Гащак