МИШІВКА ЛІСОВА

МИШІВКА ЛІСОВА

Sicista betulina (Pallas, 1779)

Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Мишівкові (Sminthidae). Один із 23-х видів роду; один із 4-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні

Ліси Пн., Центральної та Сх. Європи, пн. Казахстану, пд. Зх. Сибіру та Прибайкалля. В Україні — лісова та лісостепова зони, Карпати; пд. межа поширення потребує уточнення.

Чисельність і причини її зміни

В типових біотопах частка у відловах не перевищує 2,6%, в погадках хижих птахів — сягає 6%.

Особливості біології та наукове значення

Зустрічається спорадично. Віддає перевагу місцям мешкання з високим густим травостоєм, галявинам, вирубкам, чагарниковим заростям, в першу чергу ягідникам. Зрідка оселяється у соснових посадках, ялицевих та соснових лісах. Гнізда будує з осоки, лісових трав і листя в пустотах між корінням, в невисоких дуплах, в трухлявій деревині пнів, іноді риє нори. Активна з квітня по жовтень. Взимку впадає у сплячку. Просинається при температурі вище за 10оС. Веде здебільшого сутінковий та нічний спосіб життя. Основу раціону складають комахи, насінини та ягоди. Розмножується 1 раз на рік. Вагітність триває 30 днів. В приплоді 2-6 малят (в середньому 4).

Морфологічні ознаки

Довжина тіла — 5,8-7,4 см, хвіст майже вдвічі довший і дорівнює 8,5-10 см. Забарвлення спини жовтувато- або рудувато-коричневе, черевце сірувате. Від потилиці вздовж хребта проходить темна смужка без світлої облямівки.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Занесений до Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає особливій охороні, включено до Бернської конвенції. Охороняється на території Карпатського БЗ, Поліського заповідника, НПП Шацький, Карпатський та Деснянсько-Старогутський. Потребує виявлення та збереження місць мешкання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення

Не має.

Основні джерела інформації

Мигулін, 1938; Попов, 1939; Огнев, 1948; Опала-тенко, 1956; Сокур, 1963; Рудишин, 1982; Соколов, Ковальская, Баскевич, 1989; Громов, 1995; Теріо-фауна Карпатського БЗ, 1997; Зенина, 1999; Гащак и др., 2000; Царик та ін., 2001; Киселюк, 2002; Мі-шта, 2003, 2007; МИХЄЄВ, 2004; Булахов, Пахомов, 2006; Мішта, Кузьменко, 2006.

Автор: А.В. Мішта Фото: О. Костерин