КУТОРА МАЛА

Neomys anomalus (Cabrera, 1907)

Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Комахоїдні (Insectivora), родина — Землерийкові (Soricidae). Один з 3-х видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні

Реліктовий. Включає гірські обл. Європи з помірним кліматом, а також зону широколистяних лісів: від Португалії на зх. до пд.-зх. обл. європейської частини Росії на сх., на пд. — до пн. регіонів Малої Азії. На пн. сягає пн. сх. Польщі. На території України вид поширений в лісовій та лісостеповій зонах Правобережжя, в плавнях Дніпра та Дунаю, в Кримських горах; на Лівобережжі — спорадично в лісостеповій зоні. Адм. регіони: Кв, Лг, См, Пл, Хк.

Чисельність і причини її зміни

В типових біотопах чисельність підтримується на досить низькому рівні (не перевищує 1-2 особини на 100 пастко-діб, звичайно до 0,5). Частка у відловах — до 1,5%. Відмічена тенденція до скорочення чисельності виду. Вразливість виду пов'язана зі специфікою місць мешкання і харчовою спеціалізацією. Причини зміни чисельності: трансформація місць мешкання (в результаті порушення гідрологічного режиму водойм, вирубування дерев, тощо), а також забруднення води та узбережних ділянок.

Особливості біології та наукове значення

Населяє берегові ділянки водойм, які густо заросли трав'янистою рослинністю, деревами та кущами. Живиться навколоводною мезофауною (черви, молюски, ракоподібні, комахи, личинки) та дрібними хребетними. Статевої зрілості досягає на першому році життя. У приплоді 2-5 малят.

Морфологічні ознаки

Характерне двоколірне забарвлення хутра: сріблясто-чорне на спині та світле на черевці. Довжина тіла до 6-9 см, хвоста — 4-6 cм. Від близького виду, кутори великої, відрізняється меншими загальними розмірами, меншим розвитком кіля на нижньому боці хвоста та менш розвиненими плавальними оторочками на лапах.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Вид занесений до ЧКУ (1994) з наданням охоронної категорії ІІІ (!V для N. a. mokrzheckii). Також занесений до Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає охороні, включено до Бернської конвенції. Охороняється на території БЗ Карпатського, Чорноморського та Дунайського, ПЗ Кримського та Рівненського, НПП Карпатського, Шацького, Деснянсько-Старогутського та «Синевир». Потребує виявлення та охорони місць мешкання та контролю над рівнем забруднення середовища.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Відомостей немає.

Господарске та комерційне значення

Не має.

Основні джерела інформації

Абеленцев, Підоплічко, 1956; Абеленцев, 1967; Niethammer, Krapp, 1990; Федорченко, 1992; Киселюк, 2002; Мішта, 2003, 2008; Товпинець, Євстаф'єв, 2008.

Автор: А.В. Мішта Фото: А.В. Мішта