АСТРАНЦІЯ ВЕЛИКА

АСТРАНЦІЯ ВЕЛИКА

Astrantia major — багаторічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, вгорі розгалужене, 40—80 см заввиш- 61 ки. Листки пальчастороздільні, глибоко розсічені , здебільшого двічі-тричі надрізаними великопилчастими частками, які закінчуються щетинкою. Квітки дрібні, білувато-рожеві, в простих зонтиках, оточених великими блідо-рожевими листочками обгорточки. Плід— двосім'янка. Цвіте у червні—липні.

Поширення

Росте в лісах Карпат, Західного Полісся та Західного Лісостепу.

Сировина

Використовують траву і коріння. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Діючі речовини вивчено слабо. За деякими даними, які потребують перевірки, в рослині є алкалоїди.

Властивості

Всі частини рослини, особливо коріння, мають проносні властивості. В науковій медицині настій А. ш. призначають при гіпертонії 1-ю і 2-ю ступенів, хронічній коронарній недостатності (стенокардії), при недостатності серцевосудинної системи, для лікування хронічних і гострих гломерулонефритів. Особливо ефективним є застосування препаратів А. ш. в початковій стадії цих хвороб, при схильності до набряків і переважанні збудливих процесів у нервовій системі. Ширіне використовують А. ш. в народній медицині. Його вживають ще як блювотний, кровоспинний, сечогінний та потогінний засіб, для зняття набряків різного походження, при золотусі, ревматичних болях у суглобах, кривавому проносі, випадінні матки. Зерна А. ш. й інших видів астрагалу використовують для приготування кави.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г на 200 мл окропу) по 2—3 столові ложки 2—3 рази на день протягом 3—4 тижнів. РЕКТАЛЬНО — 50—75 мл настою на клізму, 1—2 рази на день. ЗОВНІШНЬО — ванни і примочки з настою, порошок для присипання ран.