БИЛИНЕЦЬ КОМАРИНИЙ

(билинець довгорогий, кокушник длиннорогий)

Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Кореневі бульби пальчастороздільні. Листки чергові, ланцетні або лінійно-ланцетні, до верхівки стебла поступово зменшуються в розмірі, переходять у приквітки. Квітконосне стебло (25—60 см заввишки) закінчується щільним колосовидним суцвіттям з дуже зигоморфними двостатевими лілово-пурпуровими квітками з нитковидною шпоркою. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Рідкісна рослина (занесена до Червоної книги). Трапляється в гірському Криму, на Закарпатті, в Карпатах і на Прикарпатті, зрідка на Росточчі-Опіллі, на Поліссі та в Лісостепу. Про заготівлю і зберігання та про хімічний склад дивіться у статті анакамптис пірамідальний.

Фармакологічні властивості і використання

Препарат з Б. к.— салеп — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, при запаленні шлунково-кишкового тракту. Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою, туберкульозом та ін. Настій старих бульб вважається абортивним засобом, а траву з молодими бульбами рекомендують при неплідності. Листки прикладають до наривів. Насіння Б. к. використовувалось при епілепсії. Про лікарські форми і застосування див. у статті анакамптис пірамідальний.