ВЕРЕС ЗВИЧАЙНИЙ

Calluna vulgaris — вічнозелений сланкий розгалужений кущик родини вересових, заввишки 30—100 см. Листки дрібні, сидячі, супротивні, тупі, при основі стріловидні, черепи часто розміщені в 4 ряди. Квітки правильні, двостатеві, дрібні, з дзвониковидним ліловим, лілово-рожевим, часом білим, віночком в однобоких довгих китицях. Плід — коробочка. Цвіте у липні — вересні.

Поширення

Росте в соснових, рідше — в дубово-соснових лісах, по вогкуватих місцях, у горах на узліссях, на полонинах у лісових і в північних лісостепових районах.

Заготівля і зберігання

Використовують надземну частину рослини, зібрану під час цвітіння. Сушать у затінку на відкритому повітрі або на горищі. Зберігають у сухому приміщенні. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

У надземній частині рослини містяться дубильні речовини, глікозиди, арбутин і ериколін, флавоноїди, кверцетрин, сапоніни, алкалоїд ерикодинін, смола, камеді, органічні кислоти (фумарова, лимонна), каротин, сполуки калію, кальцію, натрію і фосфору тощо.

Фармакологічні властивості і використання

Препарати В. з. мають сечогінні, потогінні, в'яжучі, протизапальні й дезинфікуючі властивості, збуджують видільну функцію шлункових залоз, а у великих дозах діють наркотично. Народний досвід свідчить і про седативну дію В. з. Водний настій трави вживають при урологічних захворюваннях (цистит, простатит, камені нирок, запалення ниркових мисок, ниркові коліки, хронічний пієлонефрит, уратурія), для лікування хвороб печінки і жовчних шляхів та як засіб, що допомагає при подагрі, поліартриті, ревматизмі й розладах нервової системи. Зовнішньо у вигляді ванн або примочок В. з. використовують при ревматизмі, рахіті, висипах і виразках на тілі, екземі, алергії та опіках і як ранозагоювальний засіб.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — 2 чайні ложки трави В. з. заварюють як чай у 400 мл окропу і випивають за день ковтками; відвар трави (1 столова ложка на півтори склянки окропу) по півсклянки тричі на день; суміш трави В. з., собачої кропиви звичайно) і сухоцвіту багнового, коріння валеріани лікарської у співвідношенні 4:3:3:1 готують як напар (1 столова ложка суміші на 2 склянки окропу, настоюють у термосі 10—12 годин) і п'ють по 1 столовій ложці 4—5 раз на день при неврастенії, безсонні й відчутті страху. ЗОВНІШНЬО — примочки і ванни з відвару.