ГЕРАНЬ ЛУЧНА

Geranium pratense — багаторічна трав'яниста опушена рослина родини геранієвих. Має товсте здерев'яніле кореневище. Стебло прямостояче, вгорі щитковидно-розгалужене, 30—80 см заввишки. Листки глибокороздільні: нижні довгочерешкові, 7-роздільні, в прикореневій розетці; серединні й верхні — сидячі, відповідно 5-роздільні, поділені на ромбічні частки. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, синьо-фіолетові, в щитковидному суцвітті. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток. Цвіте у червні — серпні.

Поширення

Росте в усіх лісових і лісостепових районах України на луках, у лісах, по чагарниках.

Сировина

Використовують траву і корені. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени або навесні. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Усі частини рослини містять дубильні речовини: корені — 19—38 % , квітки — близько 16,3 % . У листках є значна кількість аскорбінової кислоти.

Фармакологічні властивості і використання

Екстракти Г. л. залежно від дози здатні збуджувати або пригнічувати центральну нервову систему, зумовлювати місцеве* подразнення. В народній медицині препарати Г. л. використовують при проносах, маткових кровотечах та епілепсії. Зовнішньо — настій або відвар використовують для полоскань при зубному болі, для спринцювань при гінекологічних хворобах, а також для обмивань і компресів при гнійничкових і виразкових хворобах шкіри та при екземах.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — відвар (ЗО г коренів або 5 столових ложок трави на 200—300 мл окропу) по 1 столовій ложці через 1—2 години при простих і кривавих проносах, післяпологових кровотечах, надмірних місячних; сік свіжої трави по 20—30 крапель через 2—3 години при кровохарканні, маткових і гемороїдальних кровотечах. ЗОВНІШНЬО — відвар трави або коренів підвищеної концентрації для полоскань, компресів і спринцювань; порошок трави для зупининня кровотеч.