ГІРЧАК ПЕРЦЕВИЙ

Polygonum hydropiper — однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло прямостояче, від основи розгалужене, 20—70 см заввишки, над осінь червоніє. Листки чергові, до обох країв звужені, гострі або тупуваті, з хвилястими цілісними краями; піхви листків (розтруби) плівчасті, червонуваті, з голим або коротковійчастим краєм. Квітки двостатеві, дрібні, по 2—3 в пуч¬ках, зібраних на верхівці стебла й гілок у довгі звислі переривчасті колосовидні суцвіття; оцвітина рясно вкрита крапчастими залозками, рожева або зеленаво-рожева, 4—5-роздільна. Плід — горішок. Цвіте з липня до жовтня.

Поширення

Росте по берегах річок, у канавах, на луках, у вологих лісах по всій території України, крім Полинового Степу і Криму.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Polygoni hydropiperis), зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізають на висоті 10—15 см від землі. Сушать на відкритому повітрі в затінку або на горищі, розстеливши тонким шаром. Сухої сировини виходить 20 %. Зберігають у паперових мішках. Строк придатності — 2 роки. Аптеки відпускають сировину.

Хімічний склад

Трава містить глікозид полігопіперин, флавоноїди (гіперозид, ізорамнетин, кверцетин, кверцитрин, кемпферол, рамнетин і рутин), аскорбінову кислоту (до 200 мг% ), вітаміни К, Е і каротин, аситостерин, органічні кислоти (мурашина, яблучна, оцтова, валеріанова і галова), дубильні й смолисті речовини, ефірну олію, макро- і мікроелементи (залізо, марганец, магній, титан, срібло та інші).

Фармакологічні властивості і використання

Галенові препарати гірчака мають кровоспинну, знеболюючу, протизапальну, заспокійливу й антисептичну властивості. Кровоспинна дія у них поєднується зі здатністю стимулювати скорочення м'язів матки подібно до такої здатності ріжків, але у препаратів Г. п. ця властивість виявляється значно слабше. В науковій медицині препарати гірчака використовують в основному як кровоспинний засіб при маткових кровотечах на грунті гіпотонії матки в результаті запалень, при поліменореї різного генезу, при невеликих гемороїдальних кровотечах, при кровотечах з дрібних судин і капілярів шлунка й кишок. Частіше їх використовують як допоміжний засіб у комплексній терапії при маткових і внутрішніх кровотечах. У поєднанні з іншими лікарськими рослинами Г. п. використовують при проносах та ентероколітах. Зовнішньо рослину використовують для місцевих ванн при геморої, вузлуватій формі зобу, для лікування гнійних і гангренозних ран, екземи, виразки гомілки тощо.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО - екстракт гірчака перцевого рідкий, по 30-40 крапель 3-4 рази на день; настій трави (20 г, або 2 столові ложки трави на 200 мл окропу) по третині склянки 3-4 рази на день; настойку трави (у співвідношенні 1: 4, на горілці) по 30-40 крапель 3-4 рази на день; порошок висушеної трави по 1 г 2-3 рази на день; мазь (3 столові ложки суміші трави гірчака перцевого, квіток льонку звичайного і кори дуба звичайного, взятих порівну). ЗОВНІШНЬО - свіжий сік трави гірчака для змащування виразки гомілки (1-2 рази на день); свіжу подрібнену траву прикладають до потилиці при нежиті або головному болі; відвар трави (50 г трави на 400 мл окропу) для обмивань уражених ділянок шкіри; настій трави (повна пригорща сухої або свіжої трави на 2 л окропу, кип'ятять 15 хв, настоюють 20 хв) для сидячих ванн тривалістю 15 хв при геморої. ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати Г. п. при гломерулонефриті.