ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ

Achillea millefolium — багаторічна трав'яниста розсіяно опушена рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, 40—100 см заввишки, вгорі розгалужене, біля основи здерев'яніле. Листки ланцетні, з численними віддалено розміщеними сегментами, стрижень листка (1-2 мм завширшки) крилатий, з кінцевими частками, без додаткових бічних часток, лише іноді з одиничними зубцями у верхній частині. Квітки зібрані в кошики, що утворюють щитковидне суцвіття; крайові квітки язичкові, маточкові, білі або рожевуваті; серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — вересні.

Поширення

Деревій росте на луках, по узліссях, галявинах, біля доріг по всій території України.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Millefolii) і квітки (Flores Millefolii). Заготівлю проводять від початку до середини цвітіння рослини. Зрізають верхівки стебел завдовжки 15 см, а на нижній, грубій частині стебла обривають листя. Заготовляючи квітки, зрізують лише суцвіття з квітоносами так, щоб довжина квітоносів не перевищувала 4 см. Сушать під наметами або на горищі, розкладаючи тонким (5— 7 см) шаром і періодично перевертаючи. Сухої сировини виходить 30—33 % . Строк придатності— 5 років. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад

Трава містить ефірну олію (до 0,8 % ), флавоноїди (лютеолін-7-глікозид, рутин), сесквітерпени (матрицин, мілефолід, балханолід), дубильні й гіркі речовини, ахілеїн, вітамін К, органічні кислоти (оцтова, мурашина, ізовалеріанова) та інші речовини. До складу ефірної олії входять проазулен, камфора, борнеол, туйон, цинеол, каріофілен тощо.

Фармакологічні властивості і використання

Комплекс хімічних речовин, що є в рослині, забезпечують їй багатосторонні терапевтичні властивості. Насамперед, галенові препарати Д. з. виявляють ефективну кровоспинну дію й використовуються при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровотечах з ясен і ран, а також при маткових кровотечах (при запальних процесах, фіброміомах, надмірних місячних). Використовуючи Д. з. як кровоспинний засіб, слід надавати перевагу препаратам з листя, бо квітки рослини такої дії не виявляють. Поряд з цим препарати Д. з. подразнюють закінчення смакових нервів і посилюють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протоки і збільшують жовчовиділення в дванадцятипалу кишку, підвищують діурез, купірують спастичний біль у кишечнику, й це зумовлює використання їх при зниженому апетиті, гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових спастичних колітах, метеоризмі, при хворобах печінки, нирок і сечового міхура. При зовнішньому використанні як кровоспинного, протизапального, бактерицидного та дерматонічного засобу препарати деревію звичайного дають ефект при гніздовому облисінні (Alopecia areata), надмірній жирності шкіри, вуграх, геморої й герпесі, сприяють загоюванню свіжих і нагноєних ран, виразок, фурункулів і лускатого лишаю, стимулюють ріст волосся. У народній медицині деревій використовують ще ширше. Крім усіх вищезазначених випадків, його вживають всередину як засіб, що регулює обмін речовин, при запамороченні, нудоті, головному болі, безсонні, істерії, хлорозі (бліда неміч), малярії й туберкульозі легень, при проносах, нирковокам'яній хворобі, нічному нетриманні сечі, нічних полюціях і білях, для регулювання менструацій і стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць та як протиглисний засіб. Самостійно траву деревію застосовують рідко. Частіше її використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. Деревій звичайний входить до складу проносного чаю, протигеморойного чаю, апетитних чаїв та шлункових чаїв. До складу лікувально-профілактичного харчового раціону корисно включати салати, приготовані з доданням невеликої кількості молодих листочків деревію звичайного. Слід пам'ятати, що надмірне й тривале вживання його спричинює запаморочення та висипи на шкірі.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО— настій трави (15 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по половині — третині склянки 2—3 рази на день при гастритах, виразковій хворобі та як кровоспинний засіб; екстракт деревію рідкий (Extractum Millefolii fluidum) приймають по 40—50 крапель 3 рази на день; свіжий сік рослини, підсолоджений медом, вживають по 1 чайній ложці три рази на день для збудження апетиту, покращення обміну речовин, при гепатохолециститах та гінекологічних хворобах (метрорагії); настойку трави (30 г сировини на 100 г горілки, настоюють 7 днів) по 20 крапель 3 рази на день перед їдою при дисменореї, стенокардії, кишкових спазмах; суміш 0,15 г порошку листя деревію звичайного і 0,15 г порошку листя кропиви дводомної приймають перед їдою три рази на день як кровоспинний і протизапальний засіб; дві столові ложки суміші трави дереві ю звичайного, звіробою звичайного, золототисячника малого, рутки лікарської, трави і кореня цикорію звичайного та листків подорожника великого, взятих порівну, варять 10 хвилин у 2 склянках води, настоюють півгодини і п'ють по півсклянки три рази на день за півгодини до їди протягом 1 —2 місяців при гіпоацидному гастриті; дві столові ложки суміші трави деревію звичайного, кореневищ аїру тростинового, бруньок берези повислої та листя мучниці звичайної у співвідношенні 2:1:1:2 варять 5—7 хвилин у 500 мл води, настоюють півгодини і випивають протягом дня за 4 рази при запаленні сечового міхура; салат: молоде листя деревію звичайного витримують 1 хвилину в окропі, подрібнюють, змішують з підготовленими для салату капустою і цибулею, солять і заправляють рослинною олією (на 150 г квашеної капусти беруть 25 г зеленої цибулі, 5 г листя деревію, 10 г олії та сіль). ЗОВНІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настоюють одну годину) для обмивань, примочок, компресів (при вуграх, для лікування ран, виразок і фурункулів), місцевих ванн (при геморої, лускатому лишаї й корості) і для втирань (1 раз на день для стимулювання росту волосся); настій квіткових кошиків (3 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при надмірній жирності шкіри обличчя; три чайні ложки суміші квіткових кошиків деревію звичайного, трави фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують цей настій так, як у попередньому прописі; маска на обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових кошиків деревію звичайного (3 чайні ложки на 200 мл окропу) змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин змивають (так само можна використовувати і наведений вище настій суміші квіткових кошиків деревію звичайного, трави фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного); суміш свіжорозтертої трави деревію звичайного з прованською олією (у співвідношенні 1 : 10) для змащування уражених ділянок шкіри (при опіках, фурункулах і туберкульозі шкіри) і для втирань (1 раз на день при гніздовому облисінні).