ДЕРЕН СПРАВЖНІЙ

Cornus mas — кущ або невелике (до 8 м заввишки) дерево родини деренових. Листки прості, великі, яйцевидні або ланцетні, цілісні, загострені. Квітки жовті, правильні, дрібні, зібрані в зонтиковидні суцвіття. Плід — циліндрична або грушовидна червона соковита кістянка. Цвіте протягом березня — квітня, до розпускання листя. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення

Росте в лісах, по чагарниках у Криму, в західних лісостепових районах Карпат, на Прикарпатті й рідше — в деяких інших областях України, зокрема в Черкаській і Кіровоградській.

Сировина

З лікувальною метою використовують листя, плоди і кору. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Плоди містять до 10 % цукрів, 2—3,5 % органічних кислот (яблучну, лимонну, янтарну), близько 55 мг% аскорбінової кислоти, ефірну олію, пектинові речовини; в корі є глікозид корнін і гіркоти. Всі частини рослини містять дубильні речовини (в корі і листках їх до 15 % ).

Фармакологічні властивості і використання

Цілющі властивості дерену відомі давно. Ще Гіппократ рекомендував відвар листя при хворобах шлунка. Відвар кори і коріння вживали при малярії. Як зовнішній засіб кору використовували при фурункульозі. Плоди й тепер широко використовують у народній медицині. Свіжими або у вигляді відвару плоди дерену вживають як в'яжучий засіб при проносах, для підвищення апетиту, при цинзі, а також як тонізуючий і протигарячковий засіб. Свіжі плоди дерену корисно вживати хворим на цукровий діабет і особам, які мають до нього схильність, бо сік плодів має здатність знижувати рівень цукру й посилювати ферментативну секрецію підшлункової залози. Плоди сушать, маринують, переробляють на варення, повидло, пастилу і соки. На Кавказі з плодів готують високовітамінний продукт — лаваш. Для цього звільнені від кісточок плоди варять до одержання густої однорідної маси, яку тонким шаром розкладають на дошці й висушують на відкритому повітрі. Одержаний концентрат містить у собі до 40 % цукру і багато вітамінів. У роки першої світової війни лаваш використовували в російській армії як ефективний протицинготний засіб.

Лікарські форми і застосування

Настій плодів (5—10 г сухих плодів на склянку окропу) п'ють як чай при проносах і шлункових крововиливах.