(Galanthus nivalis). Підсніжники сприймаються як символ весни, оскільки квітують одними із перших у нашій флорі. Підсніжник білосніжний — європейсько-середземноморський вид. В Україні поширений переважно на Правобережжі, трапляється в Карпатах та Прикарпатті, на півдні Полісся, в Лісостепу. На Лівобережжі проходить східна межа поширення цього виду. Ще й сніг не зійшов, а вже з’являються тендітні квіти на тоненьких стебельцях. Латинська назва підсніжника — галантус — походить від грецьких слів "гала" — молоко і "антос" — квітка. Тому інколи і називають його "молочною квіткою”. Підсніжник білосніжний — невелика рослина, висота її зрідка перевищує 15 см, з однією звислою білою квіткою. Молоді листочки згорнуті в трубочку. Рано навесні вони пробиваються через грунт, оберігаючи квітку, яка міститься між ними. Згодом, коли квітка відцвітає, листочки значно видовжуються. Підсніжник дуже страждає від людини. Саме його найчастіше зривають на букети. Підсніжник останнім часом скорочує своє поширення, все більше його місцезростань поблизу великих міст зникає.