ДУБ СКЕЛЬНИЙ

Однодомна рослина родини букових. Дерево 20—30 м заввишки. Однорічні гілки буро-зелені, голі або спочатку трохи опушені. Листки залишаються на дереві сухими до весни, видовжено-обернено яйцевидні, з серцевидною, клиновидною або округлою основою, глибоко звивисто лопатеві, зісподу по жилках — розсіяно волосисті; лопаті округлі або довгасті, їх по 5—7 пар. Квітки одностатеві; тичинкові — з 6—8-роздільною оцвітиною, в повислих сережках, маточкові — з 6-роздільною оцвітиною, в небагатоквіткових, прямостоячих сережках. Ніжки суцвіття при плодах коротші за черешок листка. Плід — горіх (жолудь), оточений на половину — третину своєї довжини мисочкою. Цвіте протягом квітня — травня, плодоносить у вересні — жовтні.

Поширення

Росте в лісах, на вапняках у Гірському Криму; на південному заході Лісостепу і дуже рідко — на Поліссі (Житомирська область).

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті дуб звичайний.