ГУДАЙЕРА ПОВЗУЧА

(Goodyera repens). Ареал виду охоплює зону хвойних лісів всієї північної півкулі. Поширена гудайєра повзуча також на Кавказі, у Гімалаях, в Малій та Центральній Азії. В Україні вид рідко зростає в Карпатах та на Поліссі. Кілька місцезнаходжень виявлено в Гірському Криму. Найбільш типовими місцезростаннями виду є соснові, ялинові та мішані ліси з розвинутим моховим покривом. Рослини ростуть завжди тісними групами.

Гудайєра повзуча — єдина наша зимовозелена орхідея. Вона кожного року утворює нову розетку з 4-8 вічнозелених листків, яка щільно притискається до моху. Листя гудайєри має сітку білих чи жовтуватих жилок. Ця ознака властива цілій групі близьких за своїм систематичним положенням орхідей, названих дорогоцінними. Такі жилки формують сріблясті іскристі візерунки. Ефект від світіння значно підсилюється, коли рослини освітлюють штучним світлом. У другій половині XIX століття в країнах Європи навіть використовували освітлені так букети дорогоцінних орхідей в урочистих випадках.

Стебло гудайєра має тонке і ламке. Воно здіймається на 15-25 см і завершується негустим однобоким суцвіттям. Квіти дрібні, мають білий, жовтувато-білий або кремовий колір. Гудайєра квітує досить пізно — у липні-серпні. Квіти мають солодкуватий запах і приваблюють комах. Плоди містять найдрібніше серед всіх рослин нашої флори насіння. Його маса становить одну мільйонну долю грама. Легкість насіння ефективно використовується видом для розселення на великі відстані. Кореневища гудайєри горизонтальні, ледь товщі за сірник, розростаються вони в моху або підстилці. На всі боки від кореневища відходять гілочки і закінчуються новими розетками листя. Гудайєра повзуча на відміну від інших наших орхідей протягом всього життя нерозривно пов’язана з грибами і жити без мікоризи не може. Гудайєра зростає в Україні за межами суцільного ареалу і тому трапляється в окремих локалітетах.