ДУРМАН ЗВИЧАЙНИЙ

Datura stramonium — однорічна трав'яниста з неприємним запахом рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, 30—100 см заввишки, порожнисте, просте або вилчасто-розгалужене, внизу майже циліндричне, вгорі тупокутувате; гілки з внутрішнього боку коротко опушені. Листки чергові, прості, яйцевидні, нерівномірно загострені, з черешками, які у верхівкових листків зростаються з стеблом. Квітки двостатеві, правильні, великі, на коротких квітконіжках, одиничні, розміщені в розвилках стебла та гілок; віночок пелюстковий, білий, лійкуватий.

Поширення

Дурман звичайний росте на засмічених місцях, пустирях, понад дорогами, поблизу жител, на городах, у садах по всій території України.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб використовується листя (Folia Daturae stramonii) і насіння дурману (Semina Daturae stramonii). Листя дурману збирають від початку цвітіння рослини й до осінніх заморозків, відриваючи їх так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Відібране листя негайно сушать на горищі, під укриттям на вільному повітрі або в сушарках при температурі до 40°. Сушіння припиняють, коли середня жилка листа стає ламкою. Сухої сировини виходить 13—14%. Строк придатності — 2 роки. Зберігають сировину в сухому місці (при зволоженні губить лікувальні властивості). Аптеками сировина не відпускається. Насіння дурману збирають восени цілком спіле і добре висушують. Використовують насіння лише в народній медицині. Дурман — отруйна рослина. Після роботи з ним треба старанно мити руки.

Хімічний склад

Усі частини рослини містять гіосціамін, атропін, скополамін, датурин та інші алкалоїди тропанового ряду. В насінні, крім того, є отруйна жирна олія (16—25 % ), а в листі — ефірна олія.

Фармакологічні властивості і використання

За фармакологічними властивостями дурман звичайний близький до беладонни звичайної: Для нього характерні загальні фармакологічні властивості атропіноподібних сполук, основною особливістю яких є здатність блокувати. Головною діючою речовиною дурману звичайного є гіосціамін. Він має наркотичні, снотворні, протиспазматичні, заспокійливі та знеболюючі властивості, розширює на тривалий час зіниці очей, зменшує секрецію слинних, шлункових, потових і підшлункової залоз та знижує тонус гладеньких м'язів. На відміну від атропіну гіосціамін виявляє виражену бронхорозширюючу дію, тонізує і збуджує дихальний центр, особливо коли останній пригнічений алкоголем або снодійними препаратами, а за силою холінолітичної дії гіосціамін значно перевершує атропін. У науковій медицині препарати дурману звичайного використовують при бронхіальній астмі, бронхітах, при судорожному кашлі. У народній медицині, крім того, препарати дурману звичайного використовують при невралгії, неврастенії, нервових і психічних хворобах, коклюші, при хворобливій сонливості, хореї, епілепсії, при постійній і тривалій гикавці, (хворобливому й тривалому напруженні статевого органа без статевого збудження), німфоманії (надмірному статевому потягу у жінок); місцево, у вигляді ванн, спринцювань, клізм — при хронічному ревматизмі, випадінні матки і прямої кишки.