ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ

Ranunculus acris — багаторічна трав'яниста  рослина родини жовтецевих. Стебло одиничне, прямостояче, розгалужене, 25—75 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки — черешкові, п'ятикутні, пальчастороздільні, з видовжено-ромбічними частками, цілокраї або зубчасті; верхні листки — сидячі, трироздільні. Квітки одиничні, двостатеві, правильні, п'ятироздільні, з золотаво-жовтими блискучими пелюстками. Плід — збірний, із сім'янок, головчастий. Цвіте у травні — серпні.

Поширення

Росте на луках, лісових галявинах і узліссях майже по всій території України, крім південної частини Степу.

Сировина

З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Трава містить алкалоїди (0,1 %), дубильні речовини (2, 6 %), лактони (ранункулін, анемонін, протоанемонін), вітаміни (аскорбінова кислота — 170 мг%, каротин— 12 мг%), флавонові та серцеві глікозиди.

Фармакологічні властивості і використання

Експериментальними дослідженнями та клінічними спостереженнями з'ясовано, що рослина має антибактеріальні, антивірусні, антитоксичні, епітелізуючі та протитуберкульозні властивості. Використовують жовтець в основному як зовнішній засіб для лікування ран, інфікованих дерматозів та туберкульозу шкіри. Маззю з квіток на свинячому смальці натираються при простуді. Внутрішньо, в невеликих дозах, відвар квіток використовували при захворюваннях печінки. Рослина отруйна!