ЖУРАВЛИНА ЧОТИРИПЕЛЮСТКОВА

Oxycoccus palustris, синонім О. quadripetalus — вічнозелений сланкий кущик родини вересових. Стебло 15—60 см завдовжки, тонконитковидне, з відлегло розміщеними червоними листками. Пластинки листків яйцевидно-ланцетні, шкірясті, з загнутими донизу цілісними краями. Квітки — на кінцях торішніх гілок, по 1—4; квітконіжки довгі, з двома лінійними приквітками. Віночок 4-пелюстковий, блідо-рожевий. Плід — куляста темно-червона соковита ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у вересні — жовтні.

Поширення

Трапляється на Поліссі, в Карпатах, на Прикарпатті на болотах, у заболочених соснових і мішаних лісах.

Заготівля і зберігання

З лікувальною метою використовують стиглі ягоди, які збирають з настанням перших приморозків і до утворення снігового покриву, а поновлюють збирання після танення снігу. Збирають обережно, не ушкоджуючи їх, бо деформовані швидко псуються. Зберігають свіжі ягоди при температурі близько 0° або засипають у діжки й заливають водою. Зберігаються ягоди тривалий період, майже не змінюючи своїх якостей. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Ягоди містять дубильні речовини, флавоноїди, глікозиди (вакциніїн та інші), пектини 3—4 % органічних кислот (урсолова, хінна, лимонна, бензойна та інші), 10—22 мг% аскорбінової кислоти, барвники, 2,3—4 % цукрів (глюкоза і фруктоза), мікро- і макроелементи, серед яких є йод, мідь, марганець, молібден, залізо та інші.

Фармакологічні властивості і використання

Ягоди мають тонізуючу, освіжаючу та підбадьорливу властивості, поліпшують розумову й фізичну працездатність, підвищують секрецію панкреатичного і шлункового соку. Разом з цим їх використовують як протигарячковий та вітамінний засіб, особливо при гіпо- й авітамінозах. Як засіб з сечогінними й антимікробними властивостями журавлину використовують для профілактики й лікування захворювань нирок, сечовивідних шляхів і сечового міхура, при гіпоацидних гастритах, при початкових формах панкреатитів. Ягоди споживають свіжими або переробленими на соки, сиропи, напої, екстракти, квас, желе, мармелад, варення тощо. Розведений водою сік вживають як засіб, що вгамовує спрагу при лихоманкових станах, а сік з медом — при кашлі, ангіні, ревматизмі та гіпертонії. ПРОТИПОКАЗАНО вживати Ж. ч. хворим з виразковою хворобою та гострим запальним процесом шлунково-кишкового тракту.