ЗАЛІЗНЯК КОЛЮЧИЙ

Phlomis pungens — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло трав'янисте, чотиригранне, прямостояче, білоповстисте, галузисте, 30— 80 см заввишки. Листки супротивні, видовженоланцетні, нижні — довгочерешкові, верхні — сидячі. Квітки неправильні, рожеві, зібрані в три — десятиквіткові кільця. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Росте на степових місцях і кам'янистих відслоненнях у південній частині Лісостепу і в Степу.

Сировина

Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння залізняка. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Потребує вивчення. Відомо, що трава містить ефірну олію.

Фармакологічні властивості і використання

Експериментально доведено, що настій трави 3. к. викликає значне звуження судин. Токсичної дії рослини не виявлено. Як свідчить М. І. Соломченко на підставі клінічних спостережень, при тривалому вживанні настою залізняка хворими на хронічний гастрит у них нормалізується кислотність шлункового соку (при секреторній недостатності кислотність соку підвищується, а підвищена кислотність знижується), зникають згага і біль. У народній медицині рослину використовують при бронхітах, запаленні й туберкульозі легень, недокрів'ї, набряках і водянці, геморої й малярії та при судомі у дітей.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (2—4 столові ложки трави на 400 мл окропу) по півсклянки тричі на день; настойку трави (10 г сировини на 100 г горілки, настоюють 8—10 днів) по 1 столовій ложці тричі на день; траву 3. к. томлять з водою до утворення густої маси, яку розводять наполовину молоком і п'ють з цукром при туберкульозі.