ЗАЯЧА КОНЮШИНА БАГАТОЛИСТА

Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче або висхідне, розгалужене, внизу відстовбурчено-волосисте, 15—60 см заввишки. Листки непарноперисті; прикореневі — з 1—2 (4) парами невеликих бокових листочків і значно більшим яйцевидним верхівковим листочком; стеблових листків частіше 3—6. Квітки неправильні, зібрані у верхівкові багатоквіткові головки; віночок жовтий, рідше — жовтогарячий. Плід — біб. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Трапляється в Лісостепу, рідше — на Поліссі та в Степу на узліссях, по чагарниках, лісових галявинах, суходільних луках і степових схилах.

Сировина

Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Трава містить флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (191 мг% ) та інші цінні речовини.

Фармакологічні властивості і використання

В народній медицині рослина відома як така, що має заспокійливі, в'яжучі, сечогінні, загальнозміцнюючі та ранозагоювальні властивості. Настій трави п'ють при безсонні, виразковій хворобі шлунка, захворюваннях нирок і сечового міхура, діабеті, при захворюваннях, спричинених фізичною перенапругою, а також як загальнозміцнюючий засіб після виснажливих хвороб. Дітей напувають настоєм при переляку й епілепсії. У вигляді компресів і примочок настій використовують для лікування ран, виразок, для розсмоктування доброякісних пухлин, при укусах бджіл. Ним полощуть ротову порожнину при запальних процесах. Подрібнену свіжу траву прикладають до наривів і ран для прискорення загоювання їх.

Лікарські форми і застосування

ЗОВНІШНЬО — настій трави (2 столові ложки трави на півсклянки окропу, настоюють 30 хв; проціджують) для компресів, примочок і полоскань.