КАВУН КОЛОЦИНТ

Багаторічна однодомна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини гарбузових. Стебло лазяче (за допомогою дво-трироздільних вусиків), дуже розгалужене, округло-гранчасте, 2—3 м завдовжки. Листки чергові, черешкові, трикутно-яйцевидні, надрізані на виїмчасто-перисті лопаті. Квітки одностатеві, на коротеньких ніжках, одиничні; віночок 5-роздільний, блідо-жовтий. Плід — ягодоподібний, кулястий, жовтий, з сухим губчастим гірким м'якушем. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення

Дико росте в сухих піщаних степах і напівпустелях північно-східної Африки. У невеликій кількості вирощується на півдні України.

Сировина

Для виготовлення ліків використовують м'якуш зрілих плодів. Зібрані плоди старанно очищають ножем від щільної жовтої шкірки, ріжуть на кусочки і сушать. Рослина неофіціальна.

Хімічний склад

М'якуш (пульпа) плодів містить глікозиди (до 2 % ), смоли, пектинові та білкові речовини.

Фармакологічні властивості і використання

Плоди рослини у вигляді порошку або екстракту використовували як сильний проносний засіб. Препарат акофіт, який раніше застосовували при радикуліті та ішалгії, мав у своєму складі настойку плодів колоцинту. Крім цього, колоцинт входить до складу препаратів, якими лікують водянку (набряки).