КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА

Phaseolus vulgaris — однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, 30—80 см заввишки (кущова форма). Листки довгочерешкові, трійчасті. Квітки білі, рожеві або лілові, в пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте червні — серпні.

Поширення

Походить з Південної або Центральної Америки. На Україні вирощують як харчову рослину.

Сировина

Використовують лушпиння («стручки») — стиглі пожовтілі оплодні (Cortex fructus Phaseoli vulgaris). Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Оплодні містять бетаїн, аргінін, лізин, триптофан, тирозин, лейцин, аспарагін, холін, геміцелюлозу (45—50% ) та макро- і мікроелементи (кремній, мідь, кобальт, нікель). У стиглому насінні (зерні) є білок (20—30%), вуглеводи (50—60%), жири (до 3,6%), клітковина, вітаміни групи В, аскорбінова кислота, калій, фосфор, мідь, цинк тощо.

Фармакологічні властивості і використання

Препарати з квасолевого лушпиння мають дермотонічні, сечогінні, антибіотичні та гіпоглікемічні властивості й використовуються для лікування хронінних дерматозів, гіпертонії, ревматизму, запалень нирок, легких форм цукрового діабету та набряків, спричинюваних захворюваннями нирок. Страви з К. з. (особливо у вигляді пюре) корисно вживати при гіпацидних гастритах, атеросклерозі й порушеннях ритму серцевої діяльності.