КОНЮШИНА ЛУЧНА

Trifolium pratense — багаторічна трав'яниста розсіяно опушена рослина родини бобових. Стебла численні, висхідні, дуговидно зігнуті, розгалужені, 20—60 см заввишки. Листки трійчасті; листочки широко-яйцевидні або видовжені, цілокраї, часто з виїмкою на верхівці. Прилистки яйцевидні, плівчасті, на дві третини прирослі до черешка, різко звужені в тоненьке вістря. Квітки дрібні, неправильні, сидячі, рожеві, червоні або пурпурові, у головчастих суцвіттях на верхівках пагонів; чашечка з 10 жилками, зовні волохато опушена. Плід — біб. Цвіте у травні — серпні.

Поширення

Конюшина лучна трапляється на узліссях, серед чагарників, по тальвегах балок, на заплавних луках по всій території України.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують головки-суцвіття (Flores Trifolii pratensis). Збирають їх разом з верхівковими листочками під час повного цвітіння рослини. Після попереднього пров'ялювання на сонці сировину досушують під накриттям або в приміщенні, яке добре провітрюється, стежачи за тим, щоб головки не пересохли і не обсипалися. Сухої сировини виходить 20 %. Рослина неофіцинальна. В довоєнні роки сировину експортували в досить великій кількості за кордон.

Хімічний склад

Суцвіття конюшини лучної містять глікозиди трифолін та ізотрифолін, дубильні речовини, ефірну і жирну олії, саліцилову кислоту та інші органічні кислоти, каротин, вітаміни С, Е, В, В2, К та інші корисні речовини.

Фармакологічні властивості і використання

Конюшина лучна має відхаркувальну, сечогінну, потогінну, протизапальну та бактерицидну властивості. Найчастіше її застосовують як відхаркувальний засіб при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Є вказівки на добрий терапевтичний ефект при лікуванні конюшиною лучною бронхіальної астми, анемії, циститу, дисменореї та хронічного ревматизму. Настойку суцвіть вживають при атеросклерозі, який супроводиться головними болями і шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском. Як сечогінний засіб рослину використовують при набряках серцевого і ниркового походження. Місцево, у вигляді припарок, настій або відвар суцвіть конюшини використовують при абсцесах, опіках і болях у суглобах. Свіже подрібнене листя прикладають до гнійних ран і виразок, а свіжим соком рослини лікують алергічні ураження очей.