КОСАРИКИ ЧЕРЕПИЧАСТІ

Gladiolus imbricatus — багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має подвійну бульбоцибулину, оточену тонковолокнистою з паралельними волокнами оболонкою. Стебло прямостояче, просте, облистнене, 55—120 см заввишки. Нижні листки — піхвові, лусковидні; стеблові — лінійно-мечовидні, на верхівці загострені, 5—20 мм завширшки, в кількості 4—5, з яких 1—3 верхівкові вкорочені; нижній — найширший, часто — тупий. Квітки в кількості 5—12 зібрані в однобічний негустий колос; оцвітина шестироздільна, неправильна, 25—35 мм завдовжки, рожево-лілова з синюватим відтінком. Плід — коробочка. Цвіте червні — серпні.

Поширення

Росте в Лісостепу і на Поліссі в листяних і мішаних лісах, у рідколіссях, на галявинах, на вологих та заболочених луках.

Сировина

З лікувальною метою використовують листя і бульбоцибулини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Потребує вивчення. Відомо лише, що листки містять значну кількість аскорбінової кислоти.

Фармакологічні властивості і використання

В народній медицині рослину використовують як болетамувальний, високовітамінний та лактогенний засіб. Як вітамінний засіб вживають настій листя, а приготовленою з нього настойкою розтикаються при ревматизмі. Настій бульб п'ють при золотусі, алергії, при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів (зокрема, при каменях у нирках) та для стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць. Подрібнені бульби прикладають до ран і виразок.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій бульб (2 чайні ложки подрібненої сировини на 300 мл окропу, настоюють 1 годину) по 1 стоковій ложці 3—4 рази на день.