ЛАСТОВИННЕ ЗІЛЛЯ

Багаторічна трав'яниста рослина родини макових. Те саме, що й чистотіл звичайний.

Хімічний склад

Кореневища містять алкалоїд-німфеїн, дубильні речовини (до 10 % ), крохмаль (до 20 % ); листя — флавоноїди (глюкопіранозид лютеоліну, мірицитрин), дубильні речовини, щавлеву кислоту; пелюстки квіток —- флавоноїди (глікозиди кемпферолу і кверцетину), карденолід німфалін; насіння — дубильні речовини (1,1 % ), карденолід німфалін, крохмаль (до 47 % ), жирну олію.

Фармакологічні властивості і використання

В науковій медицині кореневища використовують як сировину для приготування мікстури, яку вживають при папіломатозі сечового міхура, анацидному гастриті та виразці шлунку. В народній медицині рослину використовують для лікування різних захворювань, у тому числі й пухлин різної етіології. Відвар кореневищ п'ють при хворобах нирок і сечового міхура, як кровоспинний, в'яжучий та гіпотензивний засіб, а при випаданні волосся ним миють голову. Подрібнене свіже кореневище використовують замість гірчичників при невралгії та міалгії. Порошком з кореневищ присипають гнійні рани; всередину його приймають при проносах. Настойку з листя вживають при нирковокам'яній хворобі, а свіже листя (попередньо подрібнене) прикладають до запальних вогнищ на шкірі. Широко використовують препарати з квіток рослини. Всередину настій пелюсток приймають при лихоманці, безсонні, підвищеній нервовій і статевій збудливості, болісних полюціях, маткових кровотечах і білях, а настойку вживають при недокрів'ї, нервових і серцевих захворюваннях. Настойку пелюсток використовують і для розтирань при бронхіальній астмі, радикуліті та ревматизмі. Припарки з пелюсток використовують як болетамувальний засіб при невралгіях і міалгіях. Підсмажене насіння відоме як сурогат кави. З сухих кореневищ одержують борошно, яке після вимочування у воді й подальшого сушіння використовують для приготування різних страв і хлібобулочних виробів. Свіжі, вимочені у воді кореневища можна їсти вареними або смаженими.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — суміш взятих порівну пелюсток латаття білого і квіток глоду криваво-червоного готують як настій (4 столові ложки суміші на 200 мл окропу) і п'ють по одній столовій ложці через 2 години при серцевій слабості. ЗОВНІШНЬО — настій свіжих пелюсток (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, настоюють 8 юдин, проціджують) для обмивання лиця при вуграх, ластовинні та як засіб від загару; три столові ложки сухих або свіжих пелюсток загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла. Передозування при вживанні всередину небезпечне!