ЛЮБКА ДВОЛИСТА

Багаторічна трав'яниста рослина з довгастими цілісними бульбами родини зозулинцевих (орхідних). Стебло прямостояче, голе, ребристе, біля основи — з бурими піхвами, 20—50 см заввишки. Прикореневі листки великі, майже супротивні, еліптичні, голі, звужені в крилатий черешок; стеблові — чергові, дрібні, ланцетні. Квітки неправильні, двостатеві, великі, білі, запашні, у рідких верхівкових китицях; оцвітина віночковидна, з 6 листочків: 3 листочки сходяться шоломом, 2 бічні неоднакові між собою і1 утворює лінійну цілісну губу з тонким зігнутим на кінці зеленуватим шоломом. Плід— коробочка. Цвіте у червні—липні.

Поширення

Рідкісна рослина. Трапляється здебільшого на Закарпатті, в Карпатах, на Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, рідше — на Поліссі, зовсім рідко — в Лісостепу і Степу в світлих лісах, на галявинах, узліссях та по чагарниках.

Заготівля і зберігання

Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55°. Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп». З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років. Аптеки салеп не відпускають.

Хімічний склад

Бульбокорені містять слиз (до 50 % ), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

Фармакологічні властивості і використання

Салеп — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту. Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції. Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави любки вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. Насіння використовували при епілепсії.

Лікарські форми і застосування

Слиз — 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. Приготований слиз зберігають у холодильнику.