МАРУНА РОЖЕВА

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла численні, прямостоячі, слабо розгалужені. 50—70 см заввишки, біля основи дерев'яніючі, густооблистнені. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, по краю пилчастими або великозубчастими частками; прикореневі і нижні стеблові листки довгочерешкові, решта — сидячі. Квітки в кошиках з черепичастою обгорткою, листочки якої мають по краю вузеньку перетинчасту чорну облямівку; крайові квітки (їх до 30) язичкові, світло-рожеві, інколи — білі, серединні квітки трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Маруна рожева дико росте в гірських районах Кавказу. На території України її вирощують як лікарську (інсектицидну) рослину.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті маруна цинерарієлиста.