МОЛОЧАЙ КИПАРИСОВИДНИЙ

Euphorbia cyparissias — багаторічна трав'яниста сірувато- зелена, з білим молочним соком рослина родини молочайних. Стебла численні, прямостоячі, 10—40 см заввишки, голі або в нижній частині короткопухнасті, з неплідними густооблистненими гілочками. Стеблові листки вузьколінійні, сидячі, до основи звужені, тупі, одножилкові; верхівкові — нитковидні. Квітки різностатеві, однодомні, без оцвітини; одна маточкова квітка та 10—12 тичинкових квіток оточені дзвониковидним покривальцем і утворюють невеличкі суцвіття, подібні до квітки. Головних променів суцвіття 10—15. Плід — трилопатевий тригорішок. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Молочай кипарисовидний росте майже по всій території України (крім Донецького Лісостепу і Степу) на степових схилах, відкритих піщаних місцях, як бур'ян на полях та біля доріг.

Сировина

Див. статтю молочай городній.

Хімічний склад

Близький до хімічного складу молочаю городнього.

Фармакологічні властивості і використання

Галенові препарати молочаю кипарисовидного мають сечогінні, проносні, глистогінні, потогінні та болетамувальні властивості. Великі дози рослини спричинюють блювання. Молочний сік, при нанесенні його на шкіру, виявляє місцеву подразнюючу дію. Водний настій трави або коріння молочаю вживають при катарах шлунка, захворюваннях

нирок, як послаблюючий, блювотний та протиглисний засіб. У дерматології й косметиці настій трави або молочний сік рослини (свіжий чи сухий розведений) використовують для виведення веснянок і плям на обличчі, видалення мозолів і бородавок та для лікування лишаїв. Як засіб від корости застосовують відвар цілої рослини (див. статтю Молочай городній).

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій (1 чайна ложка трави або коріння на 200 мл окропу, настояти 20 хвилин) по 1 столовій ложці з водою 3 рази на день до їжі. Молочай кипарисовидний — отруйна рослина. Передозування небезпечне!