НЕОТІАНТА КАПТУРУВАТА

Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби нирковидні, знизу виїмчасті, вкриті короткими сосочками. Стебло просте, тонке, гран¬часте, 10—30 см заввишки. Листків 3—4; з них 2 зближені, загострені, з кількома поздовжніми жилками, сполученими поперечними жилками; верхні — 1—2 листки невеликі, лінійно-ланцетні, гострі. Квітки двостатеві, неправильні, шестироздільні, рожево-лілові, без запаху, зібрані в щільний однобічний, 6—20 (24)-квітковий колос. Усі листочки однакової довжини,зібрані шоломом; зовнішні — видовжено-ланцетні, загострені, 6—8 мм завдовжки; внутрішні — лінійні, вужчі за зовнішні. Губа 7—9 мм завдовжки, зверху рясно вкрита дрібними сосочками, глибокотрилопатева, з лінійними боковими та довшого і ширшою середньою лопаттю. Шпорка спрямована донизу, зігнута вперед, від ширшої основи поступово до кінця звужена і на кінці іноді кулевидно розширена, коротша за губу і зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення

Неотіанта каптурувата — рідкісна, зникаюча рослина. Трапляється на Розточчі-Опіллі, на Поліссі, дуже рідко — в Правобережному Лісостепу. Росте переважно в соснових і мішаних лісах.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так як у статті любка дволиста.