ОРЛИКИ ЗВИЧАЙНІ

Aquilegia vulgarls — багаторічна трав'яниста гола або незалозисто опушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, 30—80 см заввишки, у верхній частині розгалужене. Листки черешкові, з трилопатевими, по краях зарубчастими або цілокраїми частками. Квітки 4—5 см в діаметрі, на довгих ніжках, одиничні, в пазухах листків, з 5 яскраво забарвленими великими чашолистками і 5 лійковидними, при основі видовженими в шпорку пелюстками різного забарвлення — сині, лілові, рідше — червоні, рожеві та білі. Плід — збірна листянка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Орлики звичайні зрідка трапляються в лісових і правобережних лісостепових районах та в Криму в лісах і по чагарниках. Вирощують як декоративну рослину.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи на висоті 8—10 см від поверхні грунту. Зібрану сировину сушать під наметами або на горищі. Зберігають у сухому добре провітрюваному приміщенні окремо від іншої сировини (рослина отруйна!).

Хімічний склад

Трава орликів звичайних містить алкалоїди (0,008—0,054 % ), ціаногенні сполуки й аскорбінову кислоту (у свіжому листі).

Фармакологічні властивості і використання

Галенові препарати орликів звичайних мають сечогінні, жовчогінні, потогінні, знеболюючі, заспокійливі, послаблюючі й антисептичні властивості. Всередину препарати орликів вживають при альгоменореї, імпотенції, шлункових коліках, кровотечах, жовтяниці різного походження, при застійних явищах у селезінці, печінці й жовчному міхурі, в разі початкової стадії водянки. Гарячим настоєм трави полощуть рот при запаленнях і норицях, лікують висипи на шкірі.