ПСОРАЛЕЯ КІСТЯНКОВА

Psoralea drupacea — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла численні, прямі, 40—150 (200) см заввишки, у верхній частині розгалужені, при основі дерев'яніючі, злегка ребристі, вкриті білуватими простими волосками і коричневими крапчастими залозками. Листки чергові, черешкові, прості або в стебла трійчасті, знизу волосисті, з обох боків з крапчастими залозками, клейкі. округлі або овальні, великозубчасті. Квітки двостатеві, неправильні, 4 — 7 мм завдовжки, зібрані в одиничні пазушні багатоквіткові колосовидні китиці; віночок метеликовий, білувато-ліловий. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Плоди дозрівають у липні — вересні.

Поширення

Псоралея кістянкова росте в республіках Середньої Азії і в Південному Казахстані, головним чином на лесовій підгірній рівнині, в передгір'ях і низькогір'ях, де інколи утворює майже чисті зарості. Часто трапляється як бур'ян на незрошуваних полях.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують плоди псоралеї, які заготовляють з кінця червня до вересня (роботи по заготівлі проводять у захисних рукавицях, щоб уникнути опіків шкіри). Зібрані плоди відразу сушать на сонці на відкритих майданчиках. Готову сировину зберігають у сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Строк придатності — 3 роки. Використовують сировину для виготовлення препарату псоралену. В нативному вигляді рослину не використовують.

Хімічний склад

Плоди псоралеї містять фурокумарини псорален і ізопсорален (ангеліцин), ефірну і жирну олії, речовини з естрогенними властивостями (друпацин, друпанін).

Фармакологічні властивості і використання

Препарат псорален являє собою природну суміш фурокумаринів — псоралену та ізопсоралену і належить до фото-сенсибілізуючих засобів. Застосування псоралену показане при гніздовому й тотальному облисінні та при вітиліго (альбінізм).

Лікарські форми і застосування

Псорален призначають усередину дорослим по 0,005; 0,01 або 0,02 г щодня 2—3 рази на день за 30 хвилин до їжі. Добові дози: для дорослих 0,04—0,06 г; для дітей віком від 5 до 10 років — 0,01 г, від 10 до 13 років — 0,015 г, від 13 до 16 років. Тривалість курсу лікування 3 — 3,5 місяця; при необхідності призначають повторні курси (2—3 курси).