РІПА

Brassica mpci — овочева коренеплідна дворічн рослина родини капустяних (хрестоцвітих). У перший рік розвиває розетку листків і коренеплід, на другий — квітконосне стебло і насіння. Стебло прямостояче, облистнене, 30—100 см заввишки. Прикореневі листки ліровидні, жовтаво-зелені, вкриті щетинками. Стеблові листки сизуваті; нижні — лірозидні, верхні — стеблообгортні, сидячі, ланцетні. Квітки двостатеві, правильні, золотаво або блідо-жовті, зібрані в щитковидне суцвіття; оцвітина подвійна, чотиричленна. Плід — багатонасінний стручок з шиловидним носиком. Цвіте з травня по серпень.

Поширення

Ріпу вирощують на городах по всій території України.

Заготівля і зберігання

З лікувальною метою використовують свіжі коренеплоди ріпи. Зберігають їх у льоху в вологому піску.

Хімічний склад

Коренеплоди ріпи містять білки (1,74 % ), вуглеводи (до 9 % ), клітковину (1,41 % ), стерини (ß-ситостерин, кампестерин, брасикостерин), тіоглікозиди, ізотіоціанові сполуки, фосфатиди і жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, пальмітинову, олеїнову), вітаміни В1, В2, В5, аскорбінову (до 60 мг % ) і пантотенову кислоти, каротиноїди (лікопін, у-каротин, криптоксантин) і антоціани (рубробрасицин, рафанузин).

Фармакологічні властивості і використання

Ріпа має відхаркувальні, протизапальні, антисептичні й болетамувальні властивості, підвищує діурез, стимулює секрецію шлункового соку та посилює перистальтику кишечника. Відвар коренеплоде вживають при захриплості голосу, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі та як засіб, що заспокоює серцебиття й покращує сон і як легкий послаблюючий засіб. У сирому вигляді ріпу призначають при хронічних запорах, а свіжий сік ріпи дають цинготним хворим, п'ють, підсолоджуючи медом або цукром, при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, що супроводяться сухим кашлем. У лікувальному харчуванні ріпу застосовують при гіпацидних гастритах, дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом, при атонії кишечника й спастичних колітах та для профілактики гіпо- й авітамінозів (особливо в північних районах країни). Використовують ріпу і як зовнішній засіб: з кашки вареної ріпи роблять припарки при подагрі, а з протертої свіжої ріпи готують мазь для лікування відморожень.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — відвар коренеплода (1—2 столові ложки подрібненої сировини на 200 мл окропу, варити 15 хвилин, процідити) по чверті склянки 4 рази на день або по 1 склянці на ніч; свіжий сік по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день, підсолоджуючи медом або цукром на смак.