СОФОРА ЯПОНСЬКА

Листопадне, до 30 м заввишки, дерево родини бобових. Листки чергові, непарноперисті, з 3—8 парами листочків, на коротких черешках; листочки видовжено-яйцевидні, зверху темно-зелені, з полиском, зісподу — сизуваті. Квітки двостатеві, неправильні, у верхівкових гронах, зібраних великими волотями; віночок метеликового типу, ясно-жовтий. Плід — біб, на плодоніжці, нерозкривний, чотковидний, між насінинами з перетяжками, заповненими жовтаво-зеленим клейким соком. Цвіте у липні—серпні. Плоди дозрівають у жовтні і залишаються на дереві всю зиму.

Поширення

Софора японська походить з Китаю і Японії. На території України (переважно в південних районах) її культивують як декоративну і фітомеліоративну рослину.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують пуп'янки квіток і плоди софори. Пуп'янки заготовляють у сонячну погоду в кінці бутонізації, коли нижні квітки в гронах починають розцвітати. Спочатку зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями суцвіття, потім з суцвіть обшморгують пуп'янки, пров'ялюють їх протягом двох годин на сонці, після цього переносять під укриття або в приміщення для остаточного досушування. Штучне сушіння проводять при температурі 40—50°. Сухих пуп'янків виходить 20 % . Плоди софори збирають трохи недозрілими в суху погоду і сушать у провітрюваних приміщеннях або в сушарках при температурі 25—30°. Оплодень у момент заготівлі повинен бути світло-зеленим, м'ясистим і соковитим, а насіння — отверділим і темніючим. Готову сировину зберігають у паперових мішках у сухих провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 1 рік. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад

У пуп'янках і молодих плодах софори міститься значна кількість рутину. Крім рутину, в плодах софори є кемпферол-3-софорозид, кверцетин-3-рутинозид, геністеїн-4-софорабіозид та інші флавоноїди.

Фармакологічні властивості і використання

Головною діючою речовиною препаратів софори є рутин, який має здатність (особливо в поєднанні з аскорбіновою кислотою) ущільнювати стінки судин і зменшувати їхню ламкість. Зважаючи на це, його застосовують для профілактики й лікування гіпо- і авітамінозу, при захворюваннях, що супроводяться підвищенням проникності судин (геморагічні діатези, крововиливи в сітківку очей, капіляротоксикози, променева хвороба, септичний ендокардит, ревматизм, гломерулонефрози, гіпертонічна хвороба, алергічні захворювання, тромбопенічна пурпура), для профілактики й лікування уражень капілярів при застосуванні антикоагулянтів, саліцилатів та миш'яковистих препаратів. Для промислового виробництва рутину використовують пуп'янки софори й зелену масу гречки звичайної. Крім рутину, в науковій медицині використовують і настойку плодів софори. У формі зрошувань, промивань і вологих пов'язок її застосовують при гнійних запальних процесах (рани, опіки, трофічні виразки). У народній медицині настойку з плодів або пуп'янків вживають усередину при внутрішніх кровотечах різного походження (для спинення або з профілактичною метою), при стенокардії, атеросклерозі, цукровому діабеті, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, геморагічному діатезі, капіляротоксикозі (отруєння миш'яковими сполуками, саліцилатами), сепсисі, тромбофлебіті, при захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки, виразковому коліті, хворобах печінки, черевному тифі, геморої та інвазії гельмінтами. Як зовнішній засіб ці настойки застосовують при опіках і відмороженнях, туберкульозі шкіри, вовчаку, травматичних ураженнях, фурункулах, карбункулах, гаймориті, парапроктиті, маститі, трофічних виразках та псоріазі. Пяти- або десятипроцентний водний розчин настойки з пуп'янків використовують при випаданні волосся (втирають у волосисту частину голови), при ячмінцях на оці (роблять компреси), при болі зубів і запаленні ясен (полощуть рот), при нежиті (закапують у ніс), при грибкових захворюваннях шкіри й екземі (роблять ванночки).

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — рутин (Rutinum) призначають дорослим по 0,02—0,05 г 2—3 рази на добу; настойку пуп'янків (готують на 70 % спирті у співвідношенні 1:5) по 20—40 крапель З рази на день після їжі; настойку плодів (готують на 56 % спирті із свіжих плодів у співвідношенні 1:1, із сухих — 1:2) від 10 крапель до 1 чайної ложки 4—5 раз на день. Одночасно з препаратами софори рекомендується призначати аскорбінову кислоту.