СУГАЙНИК ОТРУЙНИЙ

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має повзуче потовщене на вузлах кореневище. Стебла прості або розгалужені, залозисто опушені, 50-120 см заввишки. Прикореневі листки (їх два) і нижні стеблові - з довгими крилатими черешками, глибокосерцевидні, цілокраї, опушені; серединні стеблові - короткочерешкові, майже яйцевидні, з двома вушками при основі, по краю виїмчасто-зубчасті; верхні листки - сидячі, яйцевидно-ланцетні, опушені. Квітки дрібні, зібрані в кошики (кошиків кілька, рідше вони одиничні); крайові квітки розміщені в один ряд, маточкові, язичкові, золотисто-жовті; серединні - трубчасті, двостатеві, численні. Плід -сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення

Сугайник отруйний росте в Карпатах по лісах, прибережних чагарниках, біля струмків.

Заготівля і зберігання

З лікувальною метою використовують квіткові кошики сугайника, які заготовляють на початку цвітіння рослини, коли язичкові квітки спрямовані вгору. Зібрані кошики розкладають в один шар на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні і сушать. Готову сировину зберігають у щільно закритих банках чи бляшанках у сухому темному місці. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Квіткові кошики сугайника містять ефірну олію, гіркі речовини, барвник ксантофіл і невивчену речовину з подразними властивостями.

Фармакологічні властивості і використання

Настій кошиків сугайника отруйного дають усередину в тих самих випадках, що й настій квіткових кошиків арніки гірської. Зовнішньо настій кошиків сугайника використовують при невралгіях і ревматизмі.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО-настій кошиків (3 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20-25 хвилин) по третині склянки 2-3 рази на день. ЗОВНІШНЬО - як відтяжний засіб ви-користовують міцний настій кошиків (12 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20-25 хвилин).