ПАРИЛО ВОЛОСИСТЕ

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має більш-менш слабке горизонтальне кореневище з численними додатковими коренями на ньому. Стебло 25—150 см заввишки, прямостояче, просте або вгорі трохи розгалужене, борозенчасте, вкрите, як і черешки листків, довгими рідкими відхиленими волосками, що сидять на буруватих горбочках. Листки чергові, перервано непарноперисті, зверху темно-зелені, голі, зісподу ясно-зелені, по жилках волосисті й на всій поверхні більш-менш залозисті; нижні та серединні листки черешкові, верхівкові — сидячі; листочки (їх 5—7, рідше 9) сидячі, ромбічно – обернено-яйцеподібні або майже ланцетні, до основи клиновидно звужені й цілокраї, від середини до верху з (3)4— 5(7) великими загостреними або тупуватими зубцями й такою самою кількістю жилок з кожного боку та одним трохи більшим за бокові загостроним або тупуватим кінцевим зубцем; проміжні часточки, що є між листочками, видовжено-яйцевидні, частіше цілокраї. Прилистки майже цілокраї, напівсерцевидні й стеблообгортні. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані колосовидною китицею на верхівці стебла; пелюстки видовжені, блідо-жовті. Плід складається з 1— 2 горішків, вміщених у гіпантій дзвоникуватий, з глибокими борозенками, що доходять майже до його основи, розсіяно-волосистий, угорі під чашечкою 3 багаторядним колом догори спрямованих і зближених над плодом у вигляді конуса гачковидно зігнутих шипиків. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Парило волосисте росте в Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу по лісах, узліссях, галявинах, серед чагарників, на луках, берегах річок, схилах балок.

Хімічний склад

Парило волосисте має близький до парила звичайного хімічний склад, але відрізняється трохи іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті парило звичайне.