ПЕРСТАЧ ПОВЗУЧИЙ

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Стебло лежаче, з повзучими або сланкими пагонами, 10—70 см завдовжки. Листки довгочерешкові,пальчасті, з 5—7 листочками, зверху голі, зісподу притиснутоволосисті. Квітки двоостатеві, правильні, 18—25 мм у діаметрі, жовті, одиничні, зрідка по 2 на довгих (3,5—8,5 см завдовжки) прямостоячих квітконіжках, більших за черешки стеблових листків; чашолистків і пелюсток по п'ять. Плід складається з горішковидних сім'янок; зав'язь і сім'янки голі. Цвіте у червні—липні.

Поширення

Перстач повзучий росте по всій території України в долинах річок, на луках, на вологих місцях.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують траву з корінням, тобто цілу рослину. Копають з корінням квітуючі рослини і сушать, розстилаючи тонким шаром, на рамках у затінку або в сухому провітрюваному приміщенні. Сухої сировини виходить 20 %. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Рослина містить значну кількість флавоноїдів і дубильних речовин.

Фармакологічні властивості і використання

Перстач повзучий використовують як засіб, що має в'яжучі, кровоспинні, протизапальні й слабкі болетамувальні властивості. Форма застосування — настій. Його дають усередину при різних кровотечах, проносах і дизентерії. Зовнішньо настій використовують як полоскання при кровоточенні ясен.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО —настій із цілої рослини (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.