ПЕЧЕРИЦЯ ЗВИЧАЙНА

Agaricus campestris, синонім — Psalliota campestris — гриб родини агарикових. Шапинка 4—8 см у діаметрі, у молодих грибів куляста, пізніше плоскорозпростерта, шовковисто-біла, у дозрілих грибів — з коричнюватим відтінком, гола або з малопомітними притиснутими лусочками; пластинки вільні, спочатку рожеві, потім довго зберігають м'ясочервоний колір, у старих грибів — шоколадно-коричневі й навіть чорні. Спорова маса пурпурово-коричнева. Ніжка щільна, кольору шапинки, З—7 см заввишки і 1 —1,5 см завтовшки, з тонким білим нестійким кільцем у верхній частині. М'якуш білий, з приємним запахом свіжоспиляного дерева, при розрізуванні рожевіє, особливо у верхній частині ніжки.

Поширення

Печериця звичайна росте по всій території України на пасовищах і луках, у садах, на полях та в цілинних степах. Селекційні сорти культивують у спеціалізованих господарствах, продається як їстівний гриб.

Заготівля і зберігання

Збирають печерицю в червні — жовтні. Використовують свіжою, прозапас сушать, солять і маринують.

Хімічний склад

М'якуш свіжого гриба містить антибіотик кампестрин, близько 6 % білків, у т. ч. близько 5 % засвоюваних, вуглезоди, фібрин та мінеральні сполуки (до 1 % ).

Фармакологічні властивості і використання

Печериця звичайна має дезинфікуючі властивості, а виділений з плодового тіла гриба кампестрин згубно діє на золотистий стафілокок, тифозну й паратифозну палички. Кампестрин не токсичний і виявляє помітний терапевтичний ефект при лікуванні тифозних хворих.