На Прикарпатті розкопали криївку з архівом УПА

Жителі села Пістинь на Прикарпатті знайшли унікальний архів Української повстанської армії (УПА).

 Документи були сховані у повстанській криївці, йдеться у сюжеті ТСН.

Працівники Кутського держлісгопу разом із селянами вже вісім років шукають упівські схованки, щоби відновити їх та створити туристичний екскурсійний маршрут. На криївку поблизу села Пістинь натрапили випадково. Вхід до неї замаскували так добре, що майже 70 років вона стояла непоміченою.

Пошуковці- місцеві єгері та жителі села Пістинь - помітили схованку лише через те, що над нею просіла земля. 

Щоби дістатися до неї троє пошуковців проводили розкопки кілька місяців.

Робота була ризикованою. Зазвичай повстанці, коли залишали криївку, її мінували. Тож натрапивши на глибині на бідон, не відразу зрозуміли – що це.

"Раз – метал! Я побачив спершу оцю центральну частину – метал, перетяжка. Кричу: "Міна!" - емоційно переповів житель села Пістинь Василь Котюк.

Знайдений заіржавілий бідон з-під молока був повнісінький документів, датованих від 46-го до 51-го років. 

Прочитане місцевих селян вразило. У знайдених документах УПА були не тільки агітаційні листівки та вірші повстанців, а й списки зрадників із місцевих – близько двохсот прізвищ. 

А ще пошуковці дізнались: аби не потрапити живими в полон повстанці вчиняли самогубство. Смертю карали своїх же за самоправство. 

Серед документів знайшли також свідчення того, як НКВСівці перевдягалися в упівську форму та знущалися над місцевими. "12 квітня 1950 року у селі Трійця три групи ББ перевдяглися по-цивільному та ходили і хотіли спровокувати селян", - процитував документ лісничий Кутського держлісгоспу Петро Пліхтяк.

Журналістам селяни показали лише четверту частину архіву УПА.

 Адже після того, як вони просушили усі документи, знайдені у бідоні, вони поділили їх на частини і знову заховали – у різних місцях. Такі дії селяни пояснюють вимогами безпеки. За їхніми словами, уже є чимало охочих привласнити повстанський архів. 

Архів жителі Пістиня вирішили передати музею. Якому саме – вирішуватимуть на зборах села.

 А криївку, у якій знайшли документи, включать до туристичного маршруту.