Пам'ятники, які "декомунізують" у столиці

Український інститут національної пам'яті оприлюднив перелік монументів і пам'ятних знаків у Києві, що підлягають демонтажу відповідно до законів про декомунізацію. 

Зокрема, у "чорному списку" опинилися погруддя більшовицького військового діяча Василя Боженка (вул. Казимира Малевича), репресованого у 1937 р. воєначальника Віталія Примакова у Наводницькому парку, більшовицького державного діяча Івана Лепсе на бульварі його імені. Чекісту і письменнику Миколі Островському не пощастило двічі - у парку на Повітрофлотському проспекті є два його погруддя. Фахівці вирішили, що кінну статую Миколи Щорса на бульварі Тараса Шевченка також належить знести, як і стелу чекістам біля станції м. Либідська, та скульптурну композиціу екіпажу бронепоїзда «Таращанець» в однойменному парку. 

У переліку "пережитків", звичайно ж, опинилися пам'ятники головному ідеологу комунізму Володимиру Леніну - їх у столиці виявилося аж 12. Заодно "постраждала" і його дружина та соратниця Надія Крупська, погруддя якої ще стоїть на Привокзальній площі.

Історики також внесли до "демонтажного" списку 84 меморіальні дошки.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закони про декомунізацію українського суспільства, про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Того ж дня нардепи ухвалили закони про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років та про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті. Цими законами засуджується комуністичний режим, забороняється радянська символіка, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України ОУН, УПА та інші організації.

15 травня Президент підписав ці закони.