Як святкували Другий Спас наші предки

Свято Яблучний Спас (Другий Спас, христ. Преображення Господнє) відоме з давньоруських часів.

За народними прикметами, Другий Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після 19 серпня стають набагато холоднішими.

Колись до Спаса не дозволялося їсти яблук і страви з них, бо це вважалося за великий гріх.. А ось в цей день, навпаки, заведено зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю.

Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука. 

Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні: (перший — у Страсний Четвер, другий — на Зелені Свята).

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».

Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують «Спасову бороду».

До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся». 

Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.