Українську церкву можуть виключити зі світової спадщини ЮНЕСКО

Церква Святого Юра збудована у XV ст., остаточного вигляду набула 1678 року.Славиться своїми унікальними внутрішніми розписами та не менш унікальним іконостасом середини XVII ст.

Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Над бабинцем є хори з аркою-галереєю і Введенська каплиця. Церква увінчана над головними зрубами трьома верхами без заломів, а криласи — малими верхами з одним заломом, всі на восьмибічних підбанниках.
Інтер’єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом Стефана-маляра поповича Медицького. Крім релігійних композицій (Страсті Христові), багатий декоративний орнамент здебільшого рослинного характеру. Іконостас та ікони того самого маляра (“Акафист Богоматері”, “Діяння апостола Павла”, “Відсічення голови Великомученика Юрія”) в коричнево-вохристій та оливково-зеленій гамі; скромними малярськими засобами митець надав індивідуального, майже портретного виразу зображуваним постатям. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.
1678 року збудовано дзвіницю церкви Св. Юра, яку було неодноразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з найкраще збережених пам’яток галицької архітектури XVII ст.
1613 року (за іншими даними 1660 року) була побудована церква Воздвиження Чесного Хреста. 1661 року біля неї була зведена дзвіниця, яка також збереглася до наших часів. При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих.
З внесенням церкви Святого Юра до Списку світової спадщини ЮНЕСКО Дрогобич зробив ще один крок, аби дійсно стати європейським містом.
Територія довкола церкви Св. Юра перебуває в особливому правовому статусі: тут не можна будувати та реконструювати будинки. Фактично не можна нічого робити без погодження відповідних структур. 
Але це не для Дрогобича, мабуть. Околиці біля церкви Юра щедро засіяні будинками, які треба зносити.
Якщо так продовжуватиметься й далі, є реальна загроза, що церкву Юра виключать з переліку пам’яток архітектури ЮНЕСКО.

Джерело: transkarpatia.net