Чому на вітчизняному прилавку немає дешевих карасів, щук і товстолобиків

Сьогодні на прилавках наших магазинів 85% риби і рибного продукту імпортного виробництва, і тільки 15% вітчизняного. Така ситуація починає загрожувати продуктової безпеки нашої країни в цьому сегменті – Асоціація рибалок України

Мало того, що імпортна рибна продукція через стрибки валюти, стає недоступною для звичайного покупця, так ще й вітчизняна риба злетіла в ціні. Хто ж підняв ціну на наших карасів, щук і товстолобиків?

Часом поки риба з промислового баркаса дійде до свого споживача вона побуває в руках декількох перекупників, кожен з них накручує свій відсоток. Тому якщо ціна на ляща в місці вилову 12-15 грн. в залежності від розміру, то в магазині він вже 48-56 грн.

Так само дуже рідко, коли сам виробник безпосередньо поставляє вирощену їм рибу в торгову мережу. Обов'язково між ними є «прошарок». Короп на рибницькій фермі коштує 36-40 грн., В магазині 50-60 грн. І це при тому, що у всіх супермаркетах прийнято виставляти на живу рибу мінімальну націнку. На того ж коропа, товстолоба не більше 10%, на форель 15-17%.

Як же уникнути того, що імпорт сьогодні домінує на наших прилавках? Як зробити так, щоб вітчизняного рибного продукту у нас було вдосталь, і щоб він був доступний?

Олександр Чистяков глава Асоціації рибалок України стверджує, що цього можна домогтися, розвиваючи в нашій країні Аква і марикультуру.

- Для того щоб збільшити обсяг рибного продукту власного виробництва, необхідно розвивати вітчизняне рибництво - Аква і Марикультуру. Для цього у нас все є! Величезні водні простори, а так само висококласні фахівці світового рівня, які через свою не затребуваність на батьківщині, змушені шукати собі щастя на чужині. Наші рибоводи сьогодні допомагають розвивати рибні господарства в багатьох країнах світу - каже Олександр Чистяков - Для того щоб підняти рибництво у нас в країні необхідні сміливі, революційні рішення. Напівзаходами нічого не добитися. І благо, що приклад є з кого брати. Потрібно на українські водойми перенести досвід країн, які за короткий проміжок часу вийшли на передові позиції в світі.

При раціональному, цивілізованому використанні вітчизняних водойм Україна може стати Європейською Рибницею! - Асоціація рибалок України

Серед інших шляхів збільшення прибутковості рибної галузі Олександр Чистяков назвав створення «Рибних торгових бірж» на районних та обласних рівнях. Таким чином споживач зможе отримати гарантії якості продукції власне від виробника, а не від перекупника. Та, найголовніше, це те, що буде нанесений удар по збуту риби, видобутої браконьєрами. Втративши збут, браконьєри втратять усілякий фінансовий сенс знищувати наші водойми.

- Засновувати Рибні торгові біржі повинні, власне, «люди з води»: промисловики, рибоводи, переробники рибної продукції. Це дозволить створити єдиний Банк підтримки, через який кошти спрямовуватимуть на підтримку бізнесу, його розширення у того чи іншого акціонера. Продукцію можна буде реалізувати впродовж усього року, що в свою чергу впливатиме на формування ціни на продукцію. Як приклад: сьогодні промисловики повноцінно працюють менше ніж півроку, решта - нерест, шторми, зміцнення та схід льодового покриву, що не дозволяє ловити рибу. В цей час рибальські човни прикуті до берега, а рибалки отримують допомогу на біржі праці. Це не припустимо! Адже професія «рибак» ще зовсім недавно була шанована, передавалася від батька синові, були рибацькі династії,  - сказав голова Асоціації рибалок України.

Як пояснив Олександр Чистяков, під час промислового сезону через відсутність власної переробної бази і спеціалізованих холодильних складських приміщень призначених для тривалого зберігання риби рибалки змушені здавати її перекупникам за копійки. Рибні ж торгові біржі, на його думку, могли би вирішити цю проблему: залежно від потреб ринку у промисловий сезон частину риби можна реалізовувати, а решту - заморожувати або переробляти. Таким чином можна було б уникнути сезонних «обвалів» ціни, промисловики або суб’єкти аквакультури могли б стабільно отримувати гроші цілий рік.

- Допомогти у створенні Рибних торгових бірж могли б місцеві ради та адміністрації, створивши торгові місця на ринках чи у спеціалізованих магазинах. Процес контролювала б держава за допомогою Сертифіката Походження - документу суворої звітності, що засвідчує легальність походження риби та рибної продукції. Сертифікат виведе з тіні весь неврахований промисловий вилов риби, вдарить по збуту риби, добутої браконьєрами, та припинить ввезення у нашу країну неякісного імпортного рибного продукту з невідомим походженням, - додав Олександр Чистяков.

У продуктовому кошику українця 80% риби і рибного продукту повинно бути вітчизняного виробництва, і тільки 20% імпорту! –Асоціація рибалок України