На бивні мамонта – зображення оленя: археологи знаходять на теренах Буковини унікальні давні предмети

Буковинські береги Дністра продовжують вражати рідкісними знахідками. 

Раніше molbuk.ua писав про унікальну стоянку, віком 150 тисяч років, біля селища Непоротове на Сокирянщині, де свого часу водилися бізони і мамонти.

Археолог розповіла про нову знахідку - бивень мамонта із видряпаними зображеннями оленів та лабіринтів, знайдений біля села Дорошівці. Вік артефакту – понад 22 тисячі років.

– Річ унікальна як за технологією виготовлення, так і за орнаментальною композицією. Це найдавніше зображення оленя в Україні, та, власне, і єдине наразі, – стверджує Лариса КУЛАКОВСЬКА, кандидат історичних наук, завідувач відділу "Археологічний музей" Інституту археології НАНУ. 

За словами науковця, розшифрувати орнамент було досить складно. У цьому свого часу допомогли фахівці із Кунсткамери, що у Санкт-Петербурзі. На предмет нанесли силіконову плівку, на якій і відбився малюнок.

– Розміри його досить невеликі, довжина – 14,5 см, діаметр – від 2 до 4 см. З одного кінця на ньому вирізано невеликий шип. Поверхня артефакту вкрита численними гравіюваннями, які умовно можна назвати "лабіринтами". У п’ять таких "лабіринтів" вписані стилізовані голівки оленя. Про інші подібні знахідки у Середньому Подністров’ї не відомо, – пояснює пані Лариса.

Разом із бивнем у шарі знайшли цілі вістря із мамонтового бивня та кісток північного оленя. "Це свідчить про те, що давні мисливці добре знали технологію обробки цього матеріалу. Найчастіше в роботі вони використовували крем’яні різці", – додає археолог.

Щодо призначення знахідки пані Лариса припускає, що бивень могли використовувати як певну ритуальну річ у якомусь культі північного оленя. Ймовірно, його носили у якомусь шкіряному футлярі або часто тримали в руках, оскільки подекуди річ ніби відполірована.

Науковець також додає: цінна стоянка, де знайшли бивень, як і багато інших місць вздовж Дністра нині перебуває під загрозою зникнення.

– Якщо буде прийнята програма будівництва каскаду міні-ГЕС на Дністрі, вона буде повністю затоплена. Досвід такий на Дністрі вже є. Зникли такі всесвітньо відомі стоянки, як Молодово та Кормань. Розмивається водами Дністровського водосховища найдавніша на Дністрі пам’ятка Непоротове-7 віком 150 тисяч років, – зауважує пані Лариса. – І це лише поодинокі факти. А ще є залишки трипільських, слов’янських, давньоруських поселень. Подністров’я – один із найбагатших на археологічні пам’ятки регіон.

Науковець сподівається, що в разі спорудження каскаду гідроелектростанцій дослідникам дадуть якщо не кошти, то принаймні час дослідити якомога більше пам’яток, що, ймовірно, підуть під воду. 

Джерело:  molbuk.ua