Насправді Київ було охрещено на 128 років раніше, за існуючу офіційну дату

Про хрещення Русі близько 988 року повідомляє «Повість времяних літ» і засновані на ній літописи. Однак іноземні джерела Х–ХІ століть такої події не фіксують.

1888 року у зв’язку з 900-річчям Володимирового хрещення історики зробили спеціальне дослідження – шукали бодай найменші натяки на ювілейну подію в європейських та азійських хроніках і документах. Результат вразив усіх: у жодному першоджерелі не трапилося таких свідчень.

Польські, чеські, угорські, німецькі джерела не знають факту християнізації Русі наприкінці Х століття, хоча про Русь і князя Володимира розповідають досить часто. Ще дивовижнішим здається мовчання православних сучасників і хроністів – ніхто з візантійських чи болгарських авторів кінця Х–ХІ століття й наступних часів нічого не повідомляє про таку подію. А тим часом, іншим діянням Володимира греки присвячують численні сторінки хронік.

Утім, найцікавіше, що закордонні джерела тієї епохи все-таки згадують про офіційну християнізацію Київської землі. Але вони одностайно відносять цю подію… до 860-х років, до часів київського кагана Аскольда.

Наприклад, читаємо послання Фотія, вселенського патріарха 858–867 років: «Не лише болгари звернулися до Христа, а й руси. Вони підняли руку на Ромейську імперію, але тепер і вони змінили еллінську й безбожну віру, у якій раніше перебували, на чисте життя у Христі. І в них запалала така спрага віри й наснага на праведне життя, що вони прийняли пастиря і з великим сумлінням приступають до Христових таїнств».

Мусульманські автори теж вважали Русь християнською країною вже за століття до Володимира. Скажімо, арабський хроніст Аль Масуді, який писав у 930–960-х роках, упевнено стверджував, що руси «мають багато міст, у яких стоять християнські храми, де вішають дзвони, у котрі б’ють молотком, подібно до того, як у нас християни б’ють дерев’яним стукалом по дошці».